Репост из: Вокс Україна/VoxUkraine
Інноваційне зростання з турботою про природу: за що економісти отримали Нобелівську премію у 2018 році
Цього року Пол Ромер і Вільям Нордхаус отримали премію за досягнення у теорії зростання. Ця область економіки ставить великі питання. Чому виробництво і споживання більшості країн світу зростає от уже 200 років? Чому одні країни зростають краще, ніж інші? Як те, що відбувається в економіці зараз, вплине на наше майбутнє?
Пол Ромер: зростання через ідеї та інновації
Основне джерело економічного зростання - зростання продуктивності. Середня сучасна людина живе краще за середню людину до Промислової революції лише тому, що може виробити більше продукції за тих самих витрат. Теоретичні моделі Пола Ромера дали відповідь на фундаментальне питання: чому країни-лідери зростання, такі як США, Японія чи ЄС, продовжують зростати навіть тоді, коли їх економіки дуже великі, продуктивність праці дуже висока, а населення зростає дуже повільно. Ромер продемонстрував, що ключову роль відіграє розповсюдження ідей і технологій.
Наприклад, ви хочете побудувати гідроелектростанцію. Хороші місця для зведення дамби знайти нескладно, тому перші гідроелектростанції будуть дуже продуктивними. Але кожна наступна гідроелектростанція матиме дедалі гірше розташування, а вироблена нею електроенергія буде дорожча за електроенергію, вироблену першими гідроелектростанціями. Тобто, ми стикаємося з законом спадної віддачі. Ідея Ромера в тому, що замість побудови більшої кількості гідроелектростанцій можна будувати, наприклад, атомні електростанції. А коли атомні електростанції почнуть страждати від закону спадної віддачі, будувати вітрові. Маючи нові ідеї і технології, ми можемо постійно винаходити нові продукти і продовжувати зростати вічно.
Вільям Нордхаус: зростати, пам’ятаючи про навколишнє середовище
Нордхаус критикував показник ВВП як показник успіху. Його непокоїло те, що ми використовуємо невідновлювані ресурси для зростання, що геть не означає покращення нашого життя. Наприклад, спалюючи більше нафти, ми продукуємо зростання економіки. Але це негативно впливає на всіх нас, оскільки нафта забруднює навколишнє середовище. Ринок не дає коректної оцінки цьому негативному впливові. Він лише визначає ціну нафти з огляду на її здатність генерувати більший економічний результат. Втім, цей негативний вплив потрібно враховувати, щоб краще розуміти, що ми отримуємо і втрачаємо в процесі розвитку. Нордхаус вдосконалив основну модель зростання. Він включив в неї взаємозв’язки між кліматом і виробництвом, щоб краще розрахувати вартість різної економічної діяльності людини і краще шукати компроміс між економічним розвитком і збереженням середовища.
Детальніше у статті Юрія Городніченка - співзасновника VoxUkraine і найкращого молодого економіста світу за версією Repec Ideas:
(UA) https://voxukraine.org/uk/ekonomika-nadiyi-ta-vidpovidalnosti-za-shho-dali-nobelivsku-premiyu-z-ekonomiki-2018/
Цього року Пол Ромер і Вільям Нордхаус отримали премію за досягнення у теорії зростання. Ця область економіки ставить великі питання. Чому виробництво і споживання більшості країн світу зростає от уже 200 років? Чому одні країни зростають краще, ніж інші? Як те, що відбувається в економіці зараз, вплине на наше майбутнє?
Пол Ромер: зростання через ідеї та інновації
Основне джерело економічного зростання - зростання продуктивності. Середня сучасна людина живе краще за середню людину до Промислової революції лише тому, що може виробити більше продукції за тих самих витрат. Теоретичні моделі Пола Ромера дали відповідь на фундаментальне питання: чому країни-лідери зростання, такі як США, Японія чи ЄС, продовжують зростати навіть тоді, коли їх економіки дуже великі, продуктивність праці дуже висока, а населення зростає дуже повільно. Ромер продемонстрував, що ключову роль відіграє розповсюдження ідей і технологій.
Наприклад, ви хочете побудувати гідроелектростанцію. Хороші місця для зведення дамби знайти нескладно, тому перші гідроелектростанції будуть дуже продуктивними. Але кожна наступна гідроелектростанція матиме дедалі гірше розташування, а вироблена нею електроенергія буде дорожча за електроенергію, вироблену першими гідроелектростанціями. Тобто, ми стикаємося з законом спадної віддачі. Ідея Ромера в тому, що замість побудови більшої кількості гідроелектростанцій можна будувати, наприклад, атомні електростанції. А коли атомні електростанції почнуть страждати від закону спадної віддачі, будувати вітрові. Маючи нові ідеї і технології, ми можемо постійно винаходити нові продукти і продовжувати зростати вічно.
Вільям Нордхаус: зростати, пам’ятаючи про навколишнє середовище
Нордхаус критикував показник ВВП як показник успіху. Його непокоїло те, що ми використовуємо невідновлювані ресурси для зростання, що геть не означає покращення нашого життя. Наприклад, спалюючи більше нафти, ми продукуємо зростання економіки. Але це негативно впливає на всіх нас, оскільки нафта забруднює навколишнє середовище. Ринок не дає коректної оцінки цьому негативному впливові. Він лише визначає ціну нафти з огляду на її здатність генерувати більший економічний результат. Втім, цей негативний вплив потрібно враховувати, щоб краще розуміти, що ми отримуємо і втрачаємо в процесі розвитку. Нордхаус вдосконалив основну модель зростання. Він включив в неї взаємозв’язки між кліматом і виробництвом, щоб краще розрахувати вартість різної економічної діяльності людини і краще шукати компроміс між економічним розвитком і збереженням середовища.
Детальніше у статті Юрія Городніченка - співзасновника VoxUkraine і найкращого молодого економіста світу за версією Repec Ideas:
(UA) https://voxukraine.org/uk/ekonomika-nadiyi-ta-vidpovidalnosti-za-shho-dali-nobelivsku-premiyu-z-ekonomiki-2018/