Третя і остання частина та мої висновки12. Логістика та інфраструктураРозширення дорожньої мережі аж на 20 мільярдів євро. Інвестування в громадський транспорт. Перетворення газової інфраструктури на придатну для транспортування водню. Розширення ГЕС, інших джерел відновлюваної енергії та 100% самозабезпечення країни такою енергією. Будинки мають забезпечувати себе енергією самостійно за рахунок сонячних панелей. Корпоративний Кліматичний проїзний для співробітників компаній у відрядженнях.
Необхідність, бо енергонезалежність – то безпека. Так інвестуванню у залізницю, адже з доступними проїзними люди скоро перестануть влазити в потяги.
13. РодинаІнвестиції в систему догляду за дітьми. Збільшення кількості працівників цієї сфери. Можливість для бабусь та дідусів отримувати допомогу на дитину та брати відпустку за доглядом за онуками. Захист дітей в інтернеті.
Невелика кількість садочків та їх велика ціна (як от в нашій землі) – велика проблема. Я спитав у виховательок нашої доні про рішення: зробити професію престижною, відчутно підвищивши оплату цієї важкої праці. Можна побудувати скільки завгодно садочків, але там тупо нема кому працювати.
14. Шкільна освітаЗапровадження для кожної землі мінімум однієї дво- або багатомовної школи. Збереження фокусування шкіл на різних спеціалізаціях. Наприкінці школи треба діти мають пройти тестування на знання німецької, англійської та математики. Стимулювання дітей бути успішнішими і заробляти добрі оцінки.
Про багатомовні школи цікаво.
15. Харчові продуктиЗміна маркування строку придатності продуктів на фактичний (довший) дедлайн їх придатності, що зменшить викидання в сміття їжі. Стимуляція виробництва більшої кількості австрійських продуктів харчування високої якості.
Ми веземо продукти з Італії, Польщі чи Німеччини ще й тому, що там вони тупо дешевші: енергія, сировина, робоча сила та податки.
16. Безпека та геополітикаЗалишення нейтрального статусу. Відень – місце міжнародного діалогу. Протистояння Азії та Америці. Більше уваги безпеці. Підтримка та консолідація ЄС. Зміцнення відносин з далекими партнерами, як то Ізраїль, Південна Корея та ОАЕ.
Тут навіть нічого коментувати, ви все бачите в новинах.
Мої висновкиПісля того, як все це запрацює, Австрія стане якщо не країною мрії, то точно сильно кращою і конкурентнішою, ніж була. Те, що треба щось міняти – факт. Ми сильно відстаємо, повільно реагуємо, а інколи навіть стогнуємо.
Деякі фундаментальні питання, як то залучення дефіцитних кваліфікованих кадрів чи то реальне підняття рівня життя саме бідних верств населення принципово не вирішаються. Ну, якісь кроки за зустріч. Зрозуміло, що це важко і тут треба приймати радикальні рішення, як робить сусідня Німеччина.
Австрія просто інша країна. Вона повільніша, обережніша, тут свій неповторний вайб, швидкість та навіть відношення життя. Як в Німеччини, Голландію чи Великобританії тут ніколи не буде хто б не став у керма країни. За те може ми її і любимо.
Після виборів, скоріш за все, цей канцлер, його політична партія і обіцянки стануть історією. Якщо станеться диво і буде інакше, то нема ніякої гарантії, що нас знову не обманули за необхідні їм голоси. Ці люди давно при владі, багато обіцяли і не завжди адекватно діяли. Але й часи їм дісталися не легкі.
Повторюю головне (хоч і риторичне) питання. Чому зараз? Чому не всі ці роки до того? Що заважає прямо сьогодні почати міняти хоч щось? Чому чекати на світле майбутнє треба ще 6 років?
Поділіться своїми думками і висновками в коментарях. Може десь не згодні або я упустив щось важливе. Мене читають адекватні мислячі люди, що радісно та за що вас люблю.