Здається, я починаю розуміти тактику
Джастіна Тімберлейка. Очікувати п'ять-шість років, бо за менший період не набирається достатня кількість трендових стилів. Потім збирати це все до купи й переробляти у щось своє.
Таким чином вийшов
Everything I Thought It Was, у якому половина постдиско з домішками фанку а-ля
Jamiroquai, половина знежирене r'n'b, як у
SZA. Зрозуміло, що першу частину слухати цікавіше, ніж другу. Бо друга дуже затягнута в часі й звучить якось пихато, самозакохано.
Це краще, ніж
Man Of The Woods, який був більше схожий на фантазію школяра у пубертаті, а не на альбом.
Everything I Thought It Was ж спокійніше, бо школяр нарешті свого досяг і співає про це у кожній третій, а не першій пісні. Проте цим дуже вихваляється перед іншими, що швидко набридає.
Не знаю, чому Джастін вирішив, що мені буде цікаво слухати майже 80 хвилин про те як він й досі сексуально активний у свої 43. Дивно, що альбом не назвав
How's Your Sex Life? Але що є, то є.
https://www.youtube.com/watch?v=zHHhLLlrEco