3.3% ВВП - канал VoxUkraine

@vox_ukraine Нравится 1
Это ваш канал? Подтвердите владение для дополнительных возможностей

Найцікавіший економічний контент з усього світу, що містить рішення українських проблем
Гео и язык канала
Украина, Украинский
Категория
Экономика


Гео канала
Украина
Язык канала
Украинский
Категория
Экономика
Добавлен в индекс
03.11.2017 13:57
Последнее обновление
22.05.2019 01:15
реклама
Telegram Analytics
Самые свежие новости сервиса TGStat. Подписаться →
Searchee Bot
Каталог из 270 000 Telegram-каналов с поиском внутри бота.
@TGStat_Bot
Бот для получения статистики каналов не выходя из Telegram
3 006
подписчиков
~2.2k
охват 1 публикации
~320
дневной охват
~23
постов / месяц
73.4%
ERR %
2.67
индекс цитирования
Репосты и упоминания канала
5 упоминаний канала
0 упоминаний публикаций
161 репостов
Антологія Брехні
Реклама
Реклама
Рак online
#SixArticles
#SixArticles
#SixArticles
#SixArticles
#SixArticles
#SixArticles
Рак online
Рак online
Хит Леджер
#SixArticles
#SixArticles
#SixArticles
#SixArticles
#SixArticles
#SixArticles
Хит Леджер
Хит Леджер
Хит Леджер
#SixArticles
#SixArticles
#SixArticles
#SixArticles
#SixArticles
#SixArticles
Хит Леджер
#SixArticles
#SixArticles
#SixArticles
#SixArticles
#SixArticles
#SixArticles
Хит Леджер
Хит Леджер
#SixArticles
#SixArticles
#SixArticles
#SixArticles
#SixArticles
#SixArticles
Хит Леджер
Хит Леджер
Хит Леджер
Хит Леджер
Хит Леджер
#SixArticles
#SixArticles
Каналы, которые цитирует @vox_ukraine
Антологія Брехні
Последние публикации
Удалённые
С упоминаниями
Репосты
Біда, та не для всіх: чому так важко змінити систему, навіть якщо вона не задовольняє більшість

Чому політики не діють в інтересах суспільства, а неефективна політика та інституції зберігаються десятиліттями, навіть якщо всі знають, що вони неефективні? Чому реформи, що мають змінити систему на користь більшості, нічим не закінчуються? На ці питання відповідає знамените дослідження Дарона Аджемоглу. Вся справа в питанні, хто контролює «правила гри». Якщо неефективна політика та інституції служать інтересам людей, які контролюють політичну владу, їх дуже важко реформувати на користь більшості.

За останні десятиліття економісти дійшли згоди, яка політика потрібна для економічного розвитку. Верховенство закону, захищені права власності, якісна ринкова конкуренція, макростабільність, відкритість до міжнародних технологій та інвестицій… Втім, якщо ця політика справді корисна для зростання, чому більшість країн світу не здатні її дотримуватися, щоб стати багатими і процвітаючими? Відповідь лежить між економікою та політикою. Справа в тому, що зміни, які несуть вигоди для більшості населення не завжди вигідні представникам правлячої еліти та їхнім друзям. Якщо політична еліта та політично-пов'язаний бізнес отримують вигоди від державної корупції чи монополій, вони можуть бути зацікавлені цей стан підтримувати. Особливо, якщо позитивні зміни несуть ризики втратити привілеї. Представникам правлячої еліти вдається блокувати позитивні зміни саме тому, що вони контролюють політичну владу і встановлюють «правила гри».

В економічній теорії, існує теорема Коуза, яка вирішує цю проблему. Якщо реформи неефективної системи несуть значні вигоди для всього суспільства, а представники правлячої еліти несуть від таких реформ втрати, ми могли б спробувати домовитися з ними, просто компенсуючи їм ці втрати. Це дозволило б зняти перепони для конструктивних змін. Незважаючи на деякі етичні питання щодо таких домовленостей, суспільство б від них тільки виграло. Загальні суспільні вигоди були б значно вищими, ніж витрати на компенсацію.

Втім, те, що працює в економіці, не завжди працює в політиці. Якщо б нам навіть вдалося укласти такі домовленості з представниками впливової еліти, то не існує сили, яка б могла гарантувати їх виконання. Тому що предметом домовленості виступає сама політична влада і контроль над встановленням «правил гри». Суспільство не може проконтролювати, щоб правляча еліта чесно передала контроль і зобов’язалася не блокувати позитивні зміни. А представники правлячої еліти не можуть бути впевнені, що передана влада не буде в результаті використана проти них. Тому, якщо ви володієте політичною владою, а її втрата несе ризики чи хоча б невизначеність щодо вашого майбутнього, ви будете зацікавлені утримувати її максимально довго. Навіть якщо це означає програш для всього суспільства.

(EN) https://economics.mit.edu/files/4461
Attached file
Читать полностью
А ви знали, що проект VoxCheck, який перевіряє твердження політиків, має унікальну в Україні онлайн-базу «Антологія брехні» - nepravda.org?

Зараз вона налічує 2102 перевірені цитати українських політиків. Але, здається, прочитати їх усі майже неможливо. Тому VoxCheck створив Телеграм-канал @voxcheck, у якому можна:
🔸 почитати фактчеки висловлювань політиків;
🔸 спробувати свої сили у фактчекінгу;
🔸 дізнатися, хто, про що і скільки разів збрехав;
🔸 переглянути останні оновлення Антології Брехні
та багато іншого!

Підписуйтесь на @voxcheck - там аналітично, фактологічно і не нудно.
Читать полностью
Націоналізм і «повернення додому»: чому пострадянські країни пішли різними шляхами

За майже три десятиліття з розвалу Радянського соціалістичного табору, його учасники досягли дуже різних успіхів. Більшість країн Східної Європи та Прибалтики, таких як Чехія, Польща чи Естонія швидко демократизувалися і збудували успішні ринкові економіки. Більшість країн колишнього СРСР, таких як Україна, Росія чи Казахстан, побудували авторитарні або олігархічні режими і досягли слабких економічних результатів. Дослідження економістів та політологів показують, що ключовими причинами таких розбіжностей стали: сила громадянських суспільств, антирадянський націоналізм та географічна близькість до ЄС

Раніше ми писали про дослідження економістів Лазло Бруста зі співавторами, які показали ключову роль громадянських суспільств для успіху пострадянських перетворень. Країнам, що мали сильні громадянські рухи на початку змін, вдалося змусити політиків діяти в інтересах суспільства і успішно реформувати економіку. Це дозволило збудувати інститути демократичної підзвітності і відкрити нові економічні можливості для більшості населення.

Нещодавня робота канадських політологів Лукана Вея та Адама Кейсі доповнює цю картину. Їхнє дослідження вказує на ключову роль антирадянських націоналістичних рухів та географічної близькості до ЄС. У країнах Східної Європи та Балтії, антирадянський націоналізм і стимул приєднання до ЄС сприяли зростанню некомуністичної політичної еліти, що виступала за демократизацію і руйнування радянських тоталітарних інституцій. Оскільки демократизація накладала обмеження на зловживання владою, це сприяло успіху й економічних реформ. В результаті, плоди економічної лібералізації та нові економічні можливості дісталися широким групам населення. Натомість, в країнах зі слабкими антирадянськими рухами, стара політична еліта зберігала владу і вплив, блокуючи процес демократизації. В умовах слабких обмежень на зловживання владою, основні економічні можливості часто діставалися представникам старої еліти і новому класу політично-пов’язаних бізнесменів, що отримали назву олігархи.

Автори вказують на сильний зв'язок між антирадянським націоналізмом і рівнем дорадянської освіти, що сприяла поширенню національних ідей і підривала легітимність комуністичного правління. Сильна національна ідентичність, сформована ще до появи Радянського союзу, спрощувала мобілізацію населення після його розвалу. В країнах, де рівні дорадянської освіти були вищими, комуністи з більшою ймовірністю програвали перші демократичні вибори, в той час, як антирадянська опозиція змогла отримати широку підтримку. Ці перемоги обернулися формуванням нової некомуністичної еліти та швидкою демократизацією таких країн, як Польща, Чехія, Угорщина та країни Прибалтики.

В той же час, серед 15 республік колишнього Радянського Союзу, лише Грузія та Вірменія мали дорадянські рівні освіти вище 50%. Тому, більшість з цих країн мали слабкі націоналістичні рухи і низькі темпи демократизації. Населення таких країн, як Україна та Молдова було розколоте по лінії «русофіли/єврофіли». Це не дозволило націоналістам перемогти перші вибори і призвело до укріплення старої комуністичної еліти.

(EN) https://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/1060586X.2018.1494959?journalCode=rpsa20
Читать полностью
Популізм проти зради: чому люди голосують за некомпетентних політиків

Чому громадяни готові голосувати за популістів та недосвідчених політиків, навіть розуміючи, що некомпетентність «нових облич» може коштувати матеріальних втрат? Це питання дослідили економісти Рафаель Ді Телла та Джуліо Ротемберг із Гарвардської бізнес школи. Вони показали, що люди готові голосувати за недосвідчених політиків і популістів, якщо діюча влада не виправдовує очікувань або вважається корумпованою. Розчарований виборець готовий понести втрати від некомпетентності нового політика, аби уникнути політичної зради старого.

Якщо люди переконані, що політичний клас корумпований, а діюча влада зраджує інтересам виборців, запит на недосвідчених політиків може розглядатися як запобіжник від політичного обману. В умовах високої корупції і недовіри, недосвідченість політика може навіть вважатися перевагою. А дискредитована політична еліта, що критикує популістів за некомпетентність, може збільшувати їхні шанси, якщо саме поняття політичного досвіду викликає у виборців негативні асоціації. На це може бути кілька причин:

► З одного боку, люди не хочуть, щоб дискредитований, хоч і досвідчений політик вчергове зрадив їхні інтереси. В той час, як політик без досвіду може виглядати як «чистий аркуш» і вважатися менш корумпованим.

► З іншого боку, громадяни реагують не так болісно, якщо несуть матеріальні втрати через неумисні дії недосвідченого політика, ніж коли вважають, що втрачають через корумпованість і свідомий обман досвідченого. Це підтверджується поведінковим експериментом, у якому люди менше переймаються, якщо втрачають доходи в результаті випадковості, ніж коли їхні втрати – результат чиїхось свідомих рішень.

Чим більш досвідченим і компетентним вважався політик, який отримав кредит довіри виборців, тим більш зрадженими будуть почуватися виборці, якщо він цю довіру не виправдав. Особливо сильний запит на недосвідчених політиків виникає тоді, коли представники діючої влади мали високу підтримку на початку, але за термін своєї служби її втратили.

(EN) https://www.nber.org/papers/w22975.pdf
Attached file
Читать полностью
Ефект корупції: чи справді високі податки шкідливі для економічного зростання?

Публічна дискусія про розмір податків часто дуже спрощена і поляризована. Одні переконують про виняткову шкідливість високих податків для економічного зростання, інші – про беззаперечну користь. Дослідження Філіпа Агіона зі співавторами показує, що всі вони праві. Втім, реальність – дещо складніша. Вплив розміру податків на економічне зростання залежить від того, як вони витрачаються. А зміна рівня корупції значно більше впливає на показники економічного добробуту, ніж зміна податкових ставок.

З одного боку, високі податки відбирають у людей ресурси, які вони могли б витратити на споживання чи інвестиції в бізнес. Це може негативно впливати на економічне зростання. Назвемо це негативним ефектом високих податків. З іншого боку, зростання виробництва та інвестиції в бізнес залежать від якості публічних благ, таких як безпека чи інфраструктура. Як правило, ці блага забезпечує держава за кошти платників податків. Якщо держава витрачає кошти ефективно, вищі податки дозволяють створювати більше публічних благ, що позитивно впливає на інвестиції і економічне зростання. Назвемо це позитивним ефектом високих податків.

Тобто, в питанні розміру податків для бізнесу, негатив від втрачених ресурсів компенсується позитивом від отриманих публічних благ. Втім, це працює лише за умови, що податкова виручка витрачається ефективно і не «розчиняється» на шляху. Якщо корупція поширена, негативний ефект від високих податків не перекривається позитивним. Віддаючи значну частину прибутків, бізнес втрачає інвестиційні ресурси і стимули, не отримуючи нічого взамін.

Для перевірки цієї моделі дослідники використали 25-річні дані США щодо податкової виручки і корупції. У штатах з найнижчими рівнями корупції зростання розміру податків позитивно впливало на економічне зростання. Зі зростанням корупції позитивний ефект від вищих податків зникав. А у найбільш корумпованих штатах, вищі податки призводили до зниження темпів зростання.

Також автори показали, що зниження корупції і ефективне використання податкових коштів значно більше впливає на зростання економічного добробуту, ніж зміна податкових ставок за сталого рівня корупції і державної ефективності.

(EN) https://voxeu.org/article/taxation-corruption-and-growth
Читать полностью
Республіка переконань: чому в одних країнах люди дотримуються законів, а в інших – нехтують

У матеріальному світі, закони – лише правила на папері. Втім, інколи вони чудово працюють, допомагають підтримувати порядок в суспільстві і сприяють економічному розвитку. Питання, чому ці записи на папері впливають на поведінку людей? Чому в одних країнах люди дотримуються законів, а в інших – масово нехтують? Відповідь на це питання запропонував колишній головний економіст Світового банку Каушик Басу. У своїх експериментах він показав, що секрет дотримання законів - в наших очікуваннях про поведінку оточуючих. Якщо ми віримо, що інші будуть дотримуватися законів, ми схильні робити так само.

Щоб зрозуміти, яким чином закони впливають на людську поведінку Каушик Басу проводив експерименти, використовуючи сучасну теорію ігор.

Уявіть 9 квадратиків. Двом людям кажуть обрати будь-який з них. Якщо обоє обирають той самий квадрат, вони отримують по $100. Якщо обирають різні – отримують нічого. Людям, що грають у цю гру, рідко вдається виграти гроші, бо ніхто з учасників не знає, який квадрат обере інший. Але потім автори експерименту вносять одну дрібну деталь. Вони замальовують один із квадратиків світло блакитним кольором. Правила залишаються ті ж самі: два учасники обирають будь-який квадрат; $100 кожному, якщо обоє обрали один і той самий; $0, якщо обрали різні. Чи впливає зафарбовування одного із квадратиків на результат? Ще б пак! Практично всі починають обирати зафарбований.

Зафарбований квадратик створює певну точку опори і допомагає сформувати очікування про те, як поведе себе інший. Отримавши точку опори, ви припускаєте, що інший учасник також зверне увагу на блакитний квадратик і обере саме його. Тому і ви обираєте його. Якщо інший учасник має такі ж очікування, вам вдається скоординувати свої дії і отримати по сто доларів.

Як і синій квадратик, закони слугують точкою опору для ваших переконань про те, як себе мають вести інші. А переконання про поведінку інших впливають на те, як себе поведете ви. Якщо ви вірите, що закони працюють і що інші будуть їм слідувати, ви з високою ймовірністю будете слідувати їм також. В таких умовах це буде найбільш прийнятною і вигідною поведінкою. Якщо ж ви переконані, що інші будуть порушувати закони це створює стимули порушувати їх також.

(EN) https://voxdev.org/topic/institutions-political-economy/republic-beliefs?utm_source=dlvr.it&utm_medium=facebook
Читать полностью
Урок від Британської Імперії: скільки коштує кумівство на держслужбі

Чиновники відіграють центральну роль у спроможності держави виконувати свої функції. Від них залежить наповнення бюджету, якість державних послуг і впровадження реформ. Але що стається, коли чиновники отримують свої посади не через таланти і здібності, а через зв’язки з впливовими посадовцями? Це питання дослідив Guo Xu з Каліфорнійського університету в Берклі. Аналізуючи дані Британської імперії він показав, що кумівство на держслужбі дорого обходиться суспільству, знижуючи податкові надходження та інвестиції в публічні блага.

На піку розвитку, Британська імперія контролювала п’яту частину земної суші. За управління її колоніями відповідав Британський колоніальний офіс. З 1854 до 1930 року, керуючий колоніальним офісом Державний секретар міг на власний розсуд призначати губернаторів, які керували окремими колоніями по всьому світу. Втім, після реформи державної служби у 1930 році, державний секретар втратив свободу призначати губернаторів на власний розсуд, уступивши це повноваження новоствореній незалежній раді. Це дозволило дослідити, як змінилася ефективність державних службовців до і після реформи, що обмежила можливості для кумівства.

Використовуючи біографічні дані, Guo Xu виявив сімейні зв’язки чиновників і їх приналежність до британської аристократичної еліти. А потім порівняв ці дані з інформацією про призначення чиновників на посади та їх успіхи у зборі податків. В результаті, губернатори, що мали зв'язки з держсекретарем, отримували на 10% вищі зарплати, частіше потрапляючи до більших і багатших колоній. Втім, після проведення реформи ця різниця зникала.

Попри вищі зарплати, пов’язані чиновники гірше виконували свою роботу. В середньому вони збирали на 4% менше податкової виручки. Це зниження насамперед було пов’язано зі збільшенням податкових пільг для колоніальної еліти, що збігалося з різким падінням митних надходжень до бюджету. З втратою доходів, знижувалася здатність колоній до ефективних інвестицій у важливі публічні блага, такі як інфраструктура. І знову, після реформи ця проблема зникала. Основний висновок, дослідження в тому, що реформи, спрямовані на обмеження свавілля у призначенні державних службовців, здатні покращити ефективність урядів та економічні результати їх роботи.

(EN) http://microeconomicinsights.org/the-costs-of-public-sector-patronage-lessons-from-the-british-empire/
Читать полностью
Прокляття «сильної руки»: чому капіталізм не приходить до України

Більше третини українців підтримують повернення до планової економіки і авторитаризму. І за останні роки їхня кількість зросла. Понад 60% вважає, що приватизовану землю і великі підприємства потрібно повернути у власність держави. Лише 17% громадян довіряють приватним підприємцям.

Чому українці не довіряють бізнесу, не підтримують ринкову економіку і голосують за розширення ролі держави, хоча економісти попереджають, що це лише погіршить ситуацію? Дані і результати економічних досліджень показують, що корупція і підтримка ринкової економіки – речі несумісні.

Читайте детальніше у статті на VoxUkraine:

(UA) https://voxukraine.org/uk/proklyattya-silnoyi-ruki-chomu-ukrayintsi-ne-lyublyat-kapitalizm/?fbclid=IwAR1blUApvXPTF7MV4cnyucdZ-7hiGY-rfoltT1yPMnAJIb7S1vVN98TWZV0
Читать полностью
Як підключення бізнесу до електрики впливає на економічний розвиток країни

Україна почала спрощувати підключення бізнесу до електромереж. Дослідники зі Світового банку пояснюють, чому це важливо. Там, де підключення до електромереж простіше, підприємці отримують вищу виручку і рідше стикаються з корупцією.

У рейтингу Doing Business за 2019 рік Україна посідає 135 місце серед країн світу за показником складності приєднання до електромереж. Цей показник рахує кількість процедур, часу і грошей, які мають витратити малі чи середні підприємці, щоб підключитися до електромережі. В Україні процес підключення у середньому займає 281 день та коштує 402% від доходу на душу населення країни. У країнах з високими доходами це в середньому займає 77 днів і коштує 64% від доходу на душу населення. Складність, дороговизна та непрозорість процесу підключення до електромереж – одна зі значних проблем ведення бізнесу в Україні.

Дослідження показує, що спрощення процесу підключення не лише полегшує життя підприємцям, а й покращує показники їхньої діяльності.

► Країни з легшим і дешевшим підключенням бізнесу до електромереж мають вищу якість електроенергії і нижчий рівень корупції у сфері енергопостачання.

► Як правило, у країнах, де загальний рівень забюрократизованості високий, підключення до електромереж також дорожче і складніше.

► А спрощення процесу підключення позитивно впливає на ефективність і виручку бізнесу.

(EN) http://documents.worldbank.org/curated/en/622221468190154401/pdf/WPS7460.pdf
Attached file
Читать полностью
Чому не варто ігнорувати нерівність

Основний аргумент, чому нас не має турбувати нерівність: якщо доходи усіх зростають, яка різниця, що хтось стає дуже багатим? Відомий дослідник проблеми нерівності Бранко Міланович пояснює, що ситуація дещо складніша і називає три групи причин, чому висока нерівність має викликати занепокоєння.

Вплив на економічне зростання. Зв'язок між зростанням і нерівністю привертав увагу економістів ще за часів Рікардо. Існує припущення, що зростання неможливе без високих прибутків - хтось має ставати багатшим, щоб мати змогу і стимули інвестувати. Втім, воно працює за умови, що багаті інвестують додаткові прибутки насамперед у нове виробництво, а не у споживання предметів розкоші. А ще воно не підтвердилося дослідженнями: через низьку якість даних, емпіричні дослідження останніх 20 років не знайшли позитивної залежності між високою нерівністю і економічним зростанням. А подальші дослідження показали, негативну залежність. Висока нерівність позитивно впливає на майбутні доходи багатих, але негативно на доходи бідних, які ще більше відстають. Це стається через погіршення освіти і здоров’я бідніших верств населення, які стикаються з нижчими можливостями, отримують гірші робочі місця і позиції у суспільстві.

§b Питання справедливості. Висока нерівність, що обмежує можливості окремих людей, в кінцевому рахунку стає питанням справедливості і знижує соціальну мобільність. Відносно бідні люди, навіть якщо вони не бідні в абсолютних показниках, не здатні забезпечити такі ж можливості для своїх дітей, як багаті. Це стосується як освіти чи спадку, так і соціальних зв’язків. Тому нерівність зберігається чи навіть зростає між поколіннями, в той час як можливості багатих все більше різняться від можливостей бідних.

► Фактор політики. За високої нерівності багаті отримують більше політичного впливу, що може бути використаний для подальшого просування власних інтересів і закріплення домінуючих позицій у суспільстві. В результаті, нерівна представленість різних груп і нерівні можливості між ними вкорінюються ще більше і стають постійними. Це поляризує суспільство, руйнує соціальну згуртованість, призводить до зростання політичної напруженості і нестабільності. Замість сприяння інвестиціям і зростанню, надто висока нерівність може вести до протилежних результатів.

(EN) https://voxeu.org/content/why-inequality-matters
Читать полностью
Чи буває грошей забагато і чи можна перешкоджати їм рухатися через кордони?

Хелене Рей з Лондонської бізнес школи розповідає про плюси і мінуси міжнародної фінансової інтеграції і пояснює, чи можна регулювати рух коштів через світові кордони.

Міжнародний капітал - це не лише готівка, що перетинає кордони, а й прямі іноземні інвестиції, інвестиції у цінні папери, міжнародні банківські кредити. Якщо економіка якоїсь країни має низьку продуктивність і погані інвестиційні можливості через демографію чи старіюче населення, вона може інвестувати в інші частини світу, де продуктивність вища. Якщо інвестувати у різні регіони, можна знизити свої ризики і отримати вигоду від диверсифікації.

Але у міжнародних фінансових потоків є негативна сторона. Вона пов’язана з глобальними фінансовими циклами, які впливають на країни, що інтегровані у міжнародні фінансові ринки. Значні міжнародні потоки капіталу можуть рухатися одночасно. Багато інвесторів схильні інвестувати в одне місце і в один час, і на ринку з’являється багато кредитних коштів, ліквідності. Втім, це може бути несвоєчасним, призвести до надто швикого і надмірного зростання цін на активи і призводити до перегрівання ринків. Наприклад, як сталося з перегріванням ринків нерухомості у Ірландії чи Іспанії.

Основне, що може становити проблему – це надто мінливі короткострокові потоки капіталу. Наприклад, швидкий притік кредитів може спричинити кредитний бум і зростання споживання, але потім фінансову кризу, якщо потік кредитів різко скорочується. В хороші часи створюється більше кредиту, «кредитне плече» збільшується і ви нарощуєте більше боргів. А у погані часи все відбувається навпаки.

Щоб вплинути на ситуацію всередині країни, можна застосувати макропруденційні інструменти для запобігання перегріванню ринків. А на міжнародному рівні можна регулювати кредитне плече фінансових посередників. Це запобігає зайвій мінливості у створенні кредитів через зміну глобальних фінансових циклів.

У жодному випадку не потрібно закривати свої кордони для міжнародних потоків капіталу. Особливо для довгострокового капіталу, такого як прямі іноземні інвестиції чи купівля компаній. Але варто бути обережнішим з «гарячими» короткостроковими грошима, коли вони надмірно піднімають ціни на активи і призводить до перегрівання економіки. Коли економіка перегрівається і з’являється ризик кризи, можна використати більше регулювання.

(EN) https://voxeu.org/content/costs-and-benefits-international-financial-integration
Читать полностью
Капіталізм для своїх: як злиття бізнесу і політики впливає на економіку

Як тісні зв’язки між політиками та бізнесом впливають на економіку? Це дослідили Уфук Акджигит, Франческа Лотті та Саломе Басландзе на прикладі Італії. Політично пов’язані фірми ростуть більшими і живуть довше. Втім, це знижує конкуренцію, стримує зростання нового бізнесу та послаблює інновації.

Більше бюрократії - більше політичних зв’язків. Надмірна зарегульованість економіки виступає стимулом для фірм нарощувати політичні зв’язки. Орієнтовний регуляторний тягар, що несуть приватні італійські компанії складає 31 млрд євро на рік (1,7% від ВВП Італії). Італія посідає одне з найгірших місць серед розвинутих країн за ефективністю бізнес регулювання. Оскільки більшість бюрократичних процедур здійснюється місцевими органами влади, це збільшує важливість місцевих політиків для бізнесу. А наявність зв’язків з політиками дозволяє компаніям обходити незручні регуляторні бар’єри.

§b Більше зв’язків - важче зайти на ринок. Наявність преференцій дозволяє компаніям обійти конкурентів, які не мають політичного лобі. Це призводить до погіршення конкуренції: на ринок потрапляють не кращі компанії, а ті, що заручилися підтримкою. У таких галузях домінують більші і старші підприємства, які мають нижчу продуктивність та повільніше зростають; ефективність розподілу ресурсів знижується, і новим підприємствам стає важче зайти на ринок.

► Більше політичних зв’язків – привід розслабитися. Фірми з політичними зв’язками мають в середньому на 3,2% більше працівників і створюють на 3,9% більше доданої вартості. Однак це не супроводжується зростанням продуктивності праці. За наявності політичних зв’язків продуктивність праці знижується на 1,4%.

► Більше зв’язків і менше конкуренції – менше іннова
цій. Компанії підтримкою політиків мають вибір. Вони можуть використовувати провідні позиції в галузі для розширення інновацій. Або ж, захищати своє провідне становище усуваючи конкурентів з ринку. Фірми з політичними зв’язками як правило обирають другий варіант. З нарощенням політичних зв’язків і частки ринку, інноваційна активність знижується.

(UA) https://voxukraine.org/uk/kapitalizm-dlya-svoyih-yak-zlittya-biznesu-i-politiki-vplivaye-na-ekonomiku/
Читать полностью
Між Чавесом і Меркель: яка політична ідеологія у майбутнього президента України. Дослідження

VoxUkraine проаналізував понад 4000 висловлювань основних кандидатів у президенти та визначив ідеологію їхньої риторики. Аналіз показав, що практично всі політики опинилися в одному квадраті «ідеологічного компаса» — соціал-демократичному. Це поєднання лівої економічної політики і значної ролі держави в житті громадян.

Детальніше про результати читайте на сайті VoxUkraine:

(UA) https://voxukraine.org/longreads/compass-ideology/index-ua.html
Читать полностью
Довіра і правовладдя породжує культуру співпраці і сприяє розвитку складного бізнесу

Дослідження економістів Ніколаса Блума, Рафаелли Садун та Джона Ван Рінена показує: у країнах з вищою довірою і працюючим верховенство права фірми більш схильні до делегування повноважень і децентралізації. Це сприяє розвитку складних галузей економіки і підвищує її загальну продуктивність.

Дослідники проаналізували дані майже 4000 фірм у США, Європі та Азії. Вони виявили, що англосаксонські та північноєвропейські фірми набагато більш децентралізовані, ніж у Південній Європі та Азії. З їх висновків, справа у суспільній довірі та верховенстві права, які мотивують до співпраці та делегування обов’язків.

Країни з вищою довірою та верховенством права спеціалізуються на галузях економіки, які більше покладаються на децентралізацію та дозволяють ефективніше розвивати підприємства. Довіра та верховенство права сприяють децентралізації, яка у свою чергу сприяє ефективнішому застосуванню інформаційних технологій. Також розвитку культури делегування і децентралізації бізнесу сприяють неієрархічні релігії і ринкова конкуренція. Разом ці культурні, правові та економічні чинники на чотири п’ятих пояснюють різницю у децентралізації повноважень фірм між різними країнами.

(EN) https://www.nber.org/papers/w15129
Читать полностью
Антикорупція по-індійськи: як розподіляти соціальні виплати, щоб чиновники не купували яхти

Як провести кошти через корумповану і неефективну бюрократію – тобто, доставити їх з центрального до місцевих бюджетів – щоб нічого не зникло на шляху? Економіст Абхіджит Банерджі зі співавторами вчергове доводять: коли йдеться про гроші платників податків, технології надійніші за людей.

Індійська програма гарантування сільської зайнятості почалася у 2005 році. Вона гарантувала громадянам працевлаштування 100 днів на рік за мінімальну зарплату. Чиновники працевлаштовували людей у місцеві інфраструктурні проекти і розподіляли зарплати. У 2013 році виплати за програмою отримало близько 50 мільйонів людей. На сьогодні – це найбільша програма соціального захисту у світі, що коштує 0.5% ВВП Індії.

Для програми такого масштабу потрібен ланцюг чиновників-посередників, що відповідають за доставку грошей до кінцевих отримувачів. За неефективної бюрократії, цей ланцюг легко стає джерелом корупції. Проблему можуть вирішити технології, що дозволяють відслідковувати витрати і прибирають людський фактор. Такі технології впроваджувалися в рамках реформи з діджиталізації грошових потоків. Оскільки штати для реформи обиралися випадковим чином, це дозволило економістам дослідити її вплив, порівнюючи місця, де провели реформу з іншими.

Першим результатом реформи стало те, що витрати на програму з працевлаштування впали. Через побоювання, що гроші не доходять до кінцевих отримувачів, уряд заявив, що ця реформа – жахлива ідея і зупинив її через 7 місяців. Втім, опитування показали, що кількість отриманих громадянами коштів не змінилася. Витрати знизилися за рахунок інших коштів – тих, що виділялися урядом, але не потрапляли до отримувачів через втрати і корупцію чиновників-посередників. Основний ефект інформаційних технологій в тому, що вони ускладнюють корупцію. Отримавши переконливі докази, що це працює, індійський уряд відновив і розширив впровадження реформи.

(EN) https://voxdev.org/topic/technology-innovation/how-cut-corruption-india-one-simple-move
Читать полностью
Психологія проти демократії: чому люди підтримують диктаторів

Чому у деяких країнах люди підтримують автократів і диктаторів, дозволяючи їм послаблювати обмеження на владу? У 2017 році це сталося в Туреччині. Раніше в Росії. А сьогодні все більше виборців підтримують подібний стиль лідерства у США. Одне з пояснень – фундаментальна помилка атрибуції. Люди схильні вважати, що поведінка політиків більше залежить від їхніх внутрішніх якостей, ніж від зовнішніх обставин, стимулів чи удачі. І хоча за одних обставин це може мотивувати політиків до кращої поведінки, за інших, це може послабити демократію чи привести до цілковитої катастрофи.

Фундаментальна помилка атрибуції походить з психології. Але економісти Едвард Глейзер і Джакомо Понзетто дослідили, чи пояснює вона високу схильність громадян підтримувати диктаторів і низьку схильність захищати вільні медіа чи демократичні обмеження на зловживання владою.

1930-х роках громадяни Німеччини, Австрії, Угорщини та Іспанії створили значний попит на диктатуру. Наслідки загальновідомі. Через те, що люди схильні переоцінювати роль особистих якостей у поведінці оточуючих, вони можуть надавати харизматичним політикам надмірний кредит довіри. Або ж, навпаки – звинувачувати політиків у тому, що від них не залежить.

За звичних обставин, фундаментальна помилка атрибуції має позитивний ефект - коли політики знають, що люди звинуватять їх у поганих результатах, вони зацікавлені таких результатів уникати. Але коли мова йде про незвичні обставини і такі події, як зміна конституції, наслідки можуть бути непередбачуваними. Політичний лідер може отримати кредит довіри через реальні чи випадкові політичні успіхи, а потім використати його для розширення своєї влади.

(EN) https://voxeu.org/article/fundamental-errors-voting-booth
Читать полностью
Приєднуйтеся до безкоштовного онлайн-курсу «Поведінкові фінанси»

Відкритий університет Єгора Гайдара вдруге запускає популярний курс Анни Солодухіної «Поведінкові фінанси». Вдруге через його популярність.

З курсу ви дізнаєтеся:

► Як ми себе поводимо у різних економічних ситуаціях (наприклад, у ситуаціях вибору і невизначеності)?

► Що нами рухає?

► До чого призводять наші економічні рішення і як на них можна вплинути?

Поведінкові фінанси – один з нових підходів до аналізу економічних проблем і пошуку шляхів їх вирішення. З боку людського мислення і поведін
ки.

(RU) https://gaidaruniversity.ru/courses/course-v1:MSU+MSU014+2018_C1/about?fbclid=IwAR030rGndvecLQfX9GPpMfw1kCvz7ERJi-DdcUPIKBauCCZUB_jFEEKXTVU
Читать полностью
Навички вирішують: як глобалізація впливає на популярність політиків

Джеват Аксой, Сергій Гурієв і Даніель Трейсман дослідили, як міжнародна торгівля впливає на підтримку працівниками політичних лідерів. Результати показують, що це залежить від освіти і навичок. При зростанні експорту товарів, що вимагають складних навичок, більш освічені працівники збільшують підтримку політичних лідерів. Коли ж зростає імпорт складних товарів, носії складних навичок знижують підтримку політичних лідерів.

Підтримка працівниками торговельної відкритості залежить від того, якими навичками вони володіють. У разі, якщо працівник володіє складнішими професійними навичками, він зацікавлений у зростанні експорту складних товарів, тому збільшує підтримку політичних лідерів, якщо такий експорт зростає. Якщо ж зростає імпорт складних товарів, працівник-носій складних навичок стикається з міжнародною конкуренцією. Це виступає стимулом для досвідченого працівника знижувати підтримку торговельної відкритості і політиків, за каденції яких вона зростає. Менш досвідчені працівники не реагують на зміни міжнародної торгівлі товарами, виробництво яких вимагає складних навичок.

(EN) https://www.nber.org/papers/w25062?sy=062
Читать полностью