4,2% ВВП - канал VoxUkraine

@vox_ukraine Нравится 1
Это ваш канал? Подтвердите владение для дополнительных возможностей

Найцікавіший економічний контент з усього світу, що містить рішення українських проблем
Гео и язык канала
Украина, Украинский
Категория
Экономика


Гео канала
Украина
Язык канала
Украинский
Категория
Экономика
Добавлен в индекс
03.11.2017 13:57
реклама
Telegram Analytics
Подписывайся, чтобы быть в курсе новостей TGStat.
TGStat Bot
Бот для получения статистики каналов не выходя из Telegram
SearcheeBot
Ваш гид в мире Telegram-каналов
3 266
подписчиков
~1.8k
охват 1 публикации
~514
дневной охват
~3
постов / нед.
54.8%
ERR %
3.87
индекс цитирования
Репосты и упоминания канала
10 упоминаний канала
0 упоминаний публикаций
168 репостов
Злой одессит
Кінолямпа
Fight Corruptor
Smila:NEWS
Новоstnoy
Рак online
Рак online
Бро
Fight Corruptor
Рак online
УП. Кляті питання
Антологія Брехні
Реклама
Реклама
Рак online
#SixArticles
#SixArticles
#SixArticles
#SixArticles
#SixArticles
#SixArticles
Рак online
Рак online
Хит Леджер
#SixArticles
#SixArticles
#SixArticles
#SixArticles
#SixArticles
#SixArticles
Хит Леджер
Хит Леджер
Хит Леджер
#SixArticles
#SixArticles
#SixArticles
#SixArticles
#SixArticles
#SixArticles
Хит Леджер
#SixArticles
#SixArticles
#SixArticles
#SixArticles
#SixArticles
#SixArticles
Хит Леджер
Хит Леджер
#SixArticles
Каналы, которые цитирует @vox_ukraine
Антологія Брехні
Антологія Брехні
Последние публикации
Удалённые
С упоминаниями
Репосты
👯 "Де два українці - там три гетьмани", каже нам народна мудрість, а що коли громади об'єднали - і замість трьох гетьманів треба обрати одного? В Естонії пішли цікавим шляхом і платили тим головам міських та волосних управлінь, чиї повноваження таким чином закінчились достроково. Це було стимулом, щоб керівники самоврядувань не опиралися реформі. Крім того, така компенсація дозволила їм оволодіти новими навичками і знайти роботу в іншому місці. Вони могли залишитися і на держслужбі.

📜 А ще перед тим, як об'єднатись в Естонії, громадам потрібно було укласти контракт, договір, за яким визначався кістяк майбутніх дій самоврядування. Це знімало певні хвилювання стосовно майбутнього, давало впевненість новоствореній громаді та розуміння, що робити далі та чому саме це.

🚎🚌 Також в Естонії безкоштовний транспорт. Це спричинено нерівномірним розподілом робочих місць між центральними та периферійними територіями, і щоб не переїжджали люди - держава бере на себе їх логістику за рахунок їх податків.

👥 Децентралізація в сухому залишку робиться для того, або мешканці отримували кращу якість послуг від держави та впливали на те, які рішення ухвалюються та як їм врядувати на своїй території. Для того дуже важливо, аби громади мали ресурси і вміли їх ефективно використати.

В Україні на сьогодні об'єднались 44% території і решта мають укрупнитись до кінця року. Про секрети, поради та інсайти реформи децентралізації ми поговорили з естонським експертом з адміністративної реформи Ріво Нооркійвом
https://voxukraine.org/uk/meshkantsyam-ukrayini-potribno-bilshe-vpevnenosti-v-tomu-shho-voni-zmozhut-zrobiti-svoyu-derzhavu-krashhe/
Читать полностью
"Де два українці - там три гетьмани", каже нам народна мудрість, а що коли громади об'єднали - і замість трьох гетьманів треба обрати одного? В Естонії пішли цікавим шляхом і платили тим головам міських та волосних управлінь, чиї повноваження таким чином закінчились достроково. Це було стимулом, щоб керівники самоврядувань не опиралися реформі. Крім того, така компенсація дозволила їм оволодіти новими навичками і знайти роботу в іншому місці. Вони могли залишитися і на держслужбі.

А ще перед тим, як об'єднатись, потрібно було укласти контракт, договір, за яким визначався кістяк майбутніх дій самоврядування.
Читать полностью
"Де два українці - там три гетьмани", каже нам народна мудрість, а що коли громади об'єднали - і замість трьох гетьманів треба обрати одного? В Естонії пішли цікавим шляхом і платили тим головам міських та волосних управлінь, чиї повноваження таким чином закінчились достроково. Це було стимулом, щоб керівники самоврядувань не опиралися реформі. Крім того, така компенсація дозволила їм оволодіти новими навичками і знайти роботу в іншому місці. Вони могли залишитися і на держслужбі.
Читать полностью
Цього тижня очікуємо поширення тестування та значний приріст підтверджених випадків Covid-19. І щоб фільтрувати інформацію, знати найважливіше та найцікавіше, мати перевірені факти та не шерити меми, де горілка з цибулею врятує від коронавірусу, читайте ось цю сторінку VoxUkraine https://voxukraine.org/coronavirus/index.html Оновлюємо щотижня
У фільмі "Зараження" (який ви вже напевне подивились) з героїні Гвінет Пелтроу починається епідемія в Штатах, вона була "нульовим пацієнтом". У відео розповідаємо, нашо його шукати. https://www.youtube.com/watch?v=A9VHQHzMUas&feature=youtu.be

А ось в цьому ролику - про те, як інші країни протистоять поширенню коронавірусу. https://www.youtube.com/watch?v=ObNcPwCTKP4
Репост из: Антологія Брехні
​​⚠️Плату за "комуналку" на час карантину НЕ скасовують.

По так званому Закону про коронавірус (розділ ІІ «Прикінцеві положення», п. 3., пп. 4 і 5) на час карантину і протягом 30 днів після його завершення забороняється:
▫️стягення пені та штрафів за протермінування оплати комунальних послуг,
▫️припиняти надання комунальних послуг при неповній оплаті за них .

Тобто, якщо ви заплатили за "комуналку" не повністю або прострочили платіж, вам не відключать електрику/воду/газ/опалення і не оштрафують за це.
Але плату за ЖКГ не скасували.
Читать полностью
Коронавірус переможе людина вільна та інформована - про це ми говорили вище з Андрієм Кириленком з Кембріджа. Але важливо мати інформацію правдиву та перевірену - якщо ви досі не підписані на канал воксівського проекту VoxCheck, терміново це зробіть. Оперативно публікуємо спростування міфів докола коронавірусу, перевірки цифр та чуток, фактчекінг політиків.

p.s. продизинфікуйте екран телефону. Просто нагадуємо 😷
Читать полностью
😷 Майже чорне дзеркало: як BBC зняли фільм про пандемію, а тепер на цій моделі борються з реальною епідемією

📺 Ще 2 роки тому BBC зняли документальний фільм Contagion! The BBC Four Pandemic про пандемію, в якому її назвали найбільшим викликом для Британії. Фільм побудований на симуляції, де “нульовий” пацієнт заражає двох інших, ті — ще двох і так далі. Щоб прослідкувати “шлях” вірусу Британія створила спеціальний застосунок для телефону, який показував переміщення громадян та допомагав зрозуміти, як багато людей може заразити хворий.

📝 Зараз модель скоригована під коронавірус, додані нові параметри, бо з’явилася інформація про те, які наслідки захворювання для різних вікових груп і різних статей. Ці нові дані використані для перегляду політики Британії у боротьбі з коронавірусом.

🚑 Модель допомагає зрозуміти, як найкраще реагувати на пандемію, коли одночасно багато людей стають хворими і потужностей медичної системи не вистачає на всіх.

👩🏼‍⚕️ Один із висновків - якщо пандемія йде хвилями, то кинувши весь медичний персонал на першу хвилю, можеш опинитися роззброєним перед наступними, бо 30-40% лікарів захворіють та 2-3 тижні проведуть у карантині. Зараз є інформація, що останні потужна (не остання загалом) хвиля епідемії пройде влітку 2021 року, тому планувати заходи треба не на тиждень чи два, а на місяці.

💁🏼‍♂️ А ще думати, як виходити з економічною кризи, яка також вже з нами. Українським олігархам не вистачить грошей на всі потреби держави - тому слід бути зі світом, активніше комунікувати та співпрацювати з міжнародними організаціями.

Детальніше про британський досвід та вплив коронавірусу на економіку в нашому подкасті з Андрієм Кириленком, професором Кембриджського університету.

P.S. Не забувайте часто дезінфікувати 📲 мобільного!!
⌨️ ноута також!)

https://hromadske.radio/podcasts/shcho-z-ekonomikoiu/chym-svit-vidpovist-na-pandemiiu-dumka-profesora-kembrydzhs-koho-universytetu?fbclid=IwAR2G-7cnJrONMPSa9TeiBKnY5k6AGfukFiTvUYYGJ73eug8RHAcZwRmInts
Читать полностью
8️⃣ Восьмеберезневе. Так, так, ми теж помітили, що в новому складі уряду лише одна жінка і всі тиражують новину про 83% опитаних, які переконані, що найважливіше завдання жінки - дбати про дім та сім’ю. 🙆🏼‍♀️

🗯️ Проте звертаємо увагу і на інші цифри опитування Соціологічної групи «Рейтинг»: 68% згодні, що жінки мають менше свободи через сімейні зобов’язання. А ще майже дві третини опитаних не погоджуються з твердженням, що жінки не мають відповідних знань та навичок для того, щоби займати відповідальні посади у політиці. Але чому жінок так мало у верхівках влади та бізнесу, і чому вони досі заробляють значно менше за чоловіків на однакових посадах?

🧐 Всіх цікавить, що сприяє такій значній різниці в зарплатах. Попередні дослідження вказують, що жінки менш охочі до переговорів та конкуренції. Проте є і інші причини.

🙇‍♀️ Наприклад, жінки набагато менше піарять себе. Недостатня самореклама, розрив в просуванні себе (self promotion), розглядається за чотирма напрямками: результативність, впевненість, стратегічні стимули та невизначеність. Різниця в просуванні себе між чоловіками та жінками проливає світло на те, що відбувається на ринку праці, та нагадує роботодавцям бути більш чуйними та свідомими під час найму на роботу. Про це детальніше в колонці.

🤔 Середня жінка оцінює себе на 25% нижче, ніж середній чоловік. І ви можете слушно зауважити, що можливо середній чоловік краще впорається з якимось завданням і тому краще себе оцінює, але ніт. Крістін Екслі з Гарварду та Джад Кеслер з університету Пенсильванії дослідили, що в середньому чоловіки і жінки правильно відповіли на 10 із 20 питань тесту. (жінки навіть трохи краще склали тест). Але це не заважає чоловікам бути значно впевненішими та краще себе представити. До слова, просять за свою роботу жінки також зазвичай менше грошей, ніж чоловіки.

💁🏼‍♀️ Хоча зрозуміло, що слід детальніше досліджувати цей розрив та його причини, один із наслідків очевидний. Слід достатньо обачно ставитись до чоловічих та жіночих оцінок себе - особливо при ухваленні рішень стосовно найму на роботу, оплати праці, просуванні кар’єрною драбиною. Ну а жінкам треба сміливіше про себе заявляти та не недооцінювати!

Всіх зі святом! Всім прав! 🙋🙋🏽‍♂️

https://voxeu.org/article/gender-gap-self-promotion
Читать полностью
💭 В продовження теми підприємництва, пропонуємо послухати наш подкаст про дешеві кредити від уряду, а саме програму “5-7-9”. Хто може отримати кредит, на яких умовах та в якому обсязі, а також аналіз нових бізнесів від VoxUkraine та інсайти з різних програм підтримки підприємців в світі - ось тут https://hromadske.radio/podcasts/shcho-z-ekonomikoiu/vse-shcho-treba-znaty-pro-deshevi-kredyty-vid-uriadu-rozpovidaie-radnyk-prem-ier-ministra
Читать полностью
🛑 Партія допомогла: як колишні комуністи стали підприємцями і від того всім лиш гірше

Після краху комунізму в Центральній та Східній Європі багато колишніх партійців пішли знайомитись з капіталізмом - започаткували бізнес. 🏪 Економісти дослідили, як цю їх підприємницьку діяльність визначали зв'язки, ресурси та можливості, пов’язані з колишнім членством у правлячій партії, а не підприємницькі навички чи індивідуальний талант.
📌 Отримані результати підкреслюють факт того, що колишні мережі Комуністичної партії продовжують впливати на ділову практику в Центральній та Східній Європі - і не в найкращий спосіб.

👫 Підприємці неймовірно важливі для економічного розвитку. Саме вони активно сприяють зростанню. За даними СОТ, фопи, малі та середні підприємства - це приблизно дві третини зайнятих, які забезпечують половину ВВП і становлять понад 90% усіх підприємств у країнах з високим рівнем доходу ОЕСР.

💼 При тому колишнім радянським країнам включно з Україною ще далеко до такої статистики. Серед причин, зокрема, негативні наслідки комунізму. Від засадничих речей - на кшталт тривалої заборони приватної власності, підприємництва та обміну, до похідних - пригнічення приватної ініціативи та підприємництва, оскільки люди звикли покладатись на державу і часто надають перевагу значному державному втручанню в економіку. По-друге, слабкі інституції колишніх радянських країн призводять до того, що на перший план виходять твої особисті зв’язки - соціальні мережі. 🤝 Система неформальних зв’язків та взаємних розрахунків (типу “ти - мені, я - тобі”) подекуди замінює верховенство права. Бути чи не бути підприємцев часто продиктоване тим, чи має особа доступ до цих неформальних мереж, які часто забезпечують необхідними ресурами для створення та просування бізнесу. До того ж закритість цих мереж створює перешкоди до входу в бізнес іншим охочим.

🙋 Комуністи, що активно ратували за рівність, парадоксально заклали основу нерівності можливостей, коли справа дійшла до підприємництва та доступу до бізнесу тих, хто поза партійними колами. Найменш здібні партійці відкривали бізнеси і прогоріли, заразом не давши змогу спробувати тим, в кого могло би і вийти - і таким чином погіршили загальний добробут.
❗Отож з цього важливий висновок: якщо хочемо зростання, треба вимагати рівних правил гри та зменшення бар’єрів для підприємництва для всіх.

https://voxeu.org/article/former-communist-party-membership-and-present-day-entrepreneurship
Читать полностью
🥇 Хто в монобільшості найефективніший?

VoxUkraine майже п'ять років слідкує за реформами, публікує щодвотижневі огляди та оцінює кожен ухвалений закон, який змінює правила гри в економіці.

▶️ Так ми маємо перелік реформ та антиреформ, тобто законів, які отримали позитивну чи негативну оцінку за шкалою від -5 до 5 від незалежних експертів. ⏩ Далі ми дивимось, як за ці хороші і погані закони голосували депутати та розраховуємо їх ККД - рівень підтримки реформ кожним народним обранцем. 👯‍♂️

🧐 Подивимось, як голосували депутати IX скликання.

👔 За півроку роботи депутати Верховної Ради IX скликання зареєстрували 1 734 законопроекти, серед них тільки 63 реформаторські.
👔 Коефіцієнт відвідування засідань нової ради на 16% більше, ніж у попередників, та становить 92%. Її корисність в середньому становить 70% ( показник попередньої Ради - 57%).
👔 Найменше підтримували реформи депутати від ОПЗЖ, їхній середній ККД 16%. Депутати ОПЗЖ стали єдиною фракцією, яка не підтримує реформи у сфері антикорупції.
👔 Деякі напрямки реформ отримали високу підтримку лише завдяки «Слузі народу» та «Голосу». Зокрема це реформи зовнішньої торгівлі (підтримка в середньому на рівні 91% та 77% відповідно) та захисту прав власності (85% та 60% відповідно).

📌 Ось тут можна подивитись, як голосував, як відвідував, скільки задекларував, де працював раніше кожен депутат у Верховній раді https://voxukraine.org/ipr/index.html Слідкуйте за тими, кого привели до влади. 😉

Детальніше: https://voxukraine.org/uk/187-pershih-zmagannya-z-efektivnosti-v-novomu-parlamenti/
Читать полностью
🤷🏼‍♀️ Захищати чи не захищати галузі промисловості, що зароджуються? Досвід Наполеона

👆Вище ми розповідали, як Південна Корея стала такою, як показали в оскароносній стрічці “Паразити” і що не останню роль в її успіху зіграла державна підтримка окремих індустрій. 🤔 Є в економіці вічна тема для дебатів, чи допомагає тимчасовий торговий захист певним галузям стати конкурентними в довгостроковій перспективі, про так званий infant industry argument (аргумент на користь захисту галузей, які зароджуються). Проблема з дослідженням впливу такого торгівельного захисту зазвичай в тому, що нема з чим порівняти її результативність. 💁🏼‍♀️ Важко визначити, наскільки насправді він ефективний, чи прогрес (або регрес) в галузі стався би і без такої підтримки.

🇫🇷 Тому особливо цікавим є кейс континентальної блокади 1806 - 1814 років. Тоді Наполеону не вдалось захопити Велику Британію, і він вирішив «задушити» її економічно, закривши для неї європейські ринки. Проте найбільш захищеними від імпортних британських товарів на практиці виявились північні регіони Французької імперії, в той час як на півдні і досі був доступ до міжнародної торгівлі.

🧵 На прикладі бавовняної індустрії (найрозвинутішої та найкрутішої на той час в Британії і такої, що саме зароджувалась у Франції) Река Югас, професорка Колумбійського університету, дослідила вплив тимчасового торгівельного захисту у випадку різних території в межах однієї крахни - більш захищених на півночі та з доступом імпортних товарів на півдні.

⏩ За короткий термін краще захищені регіони посилили свої виробничі потужності в галузях, що зароджуються. Тимчасовий захист мав великий і позитивний вплив на короткочасне швидке впровадження механізованих технологій бавовнопрядіння та довгострокове становлення галузі як такої. 🏅Ця продуктивність зберігається і в довгостроковій перспективі.

🙋 Але не все так просто. Ми досі маємо дуже слабке розуміння про те, як на практиці працюватиме імплементація політик в конкретних випадках. Коли хтось в державі ухвалює рішення стосовно того, кого саме і як саме підтримувати, це може бути не найкращий вибір. ‼️ Зазвичай ті країни, яким треба розвивати промисловість в певних сферах,страждають від досить слабкого управління і їм елементарно складно якісно дизайнувати та втілювати економічні політики. Тому треба більше досліджень стосовно даної теми надалі 🙃

Ось тут детальніше: http://www.rjuhasz.com/research/juhasz_blockade.pdf
Attached file
Читать полностью
🇰🇷 Південнокорейське диво: справжні причини грандіозного зростання

🎬 Хоч основний меседж найкращого фільму року "Паразити" - нестримна соціальна нерівність - глобальний та зрозумілий переважній більшості населення планети Земля, в фільмі багато специфічних нюансів південнокорейської дійсності.

Згадуємо нашу статтю, що пояснює, як Південна Корея до такого докотилась і чи може Україна зростати в такий спосіб? А ще у її автора, Олександра Жолудя, сьогодні день народження! 🎂 Сашко - член редакційної колегії VoxUkraine і без нього неможливо уявити Вокс. Вітаємо :) 🎉

📈 Південна Корея є унікальною країною з точки зору економічного зростання. З 1960 року ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності зріс у понад 25 разів й на сьогодні складає 44,7 тис. дол. 💸 Корея часто приводиться, як приклад успішного дирижизму – втручання держави в економіку, але чи справді державне втручання було так корисне?

Розвиток економіки Кореї зазвичай поділяють на 3 періоди: ☑️імпортозаміщення,
☑️експортоорієнтованість,
☑️індустріалізація.

Після закінчення війни південна Корея була біднішою за більшість країн Африки, не кажучи вже про Європу. 🏯 Більшість капіталу та земель до незалежності були у власності японських колонізаторів. Далі їх конфіскували та приватизували, але отримали загалом заможні родини зі зв’язками. Спроба запустити економікою відбулась через імпортозаміщення. 🔄 Це дозволило нажитись окремим особам та сформувати «родинні корпорації» або чеболі, але як політика вона була провальною – середні темпи зростання в цей час були на рівні 5,5%, що дуже мало для країни, яка відбудовується після війни.

⏭️ Потім після кількох політичних переворотів владу захопив Пак Чон Хі. Він був непримиренним противником комунізму, що не завадило йому активно впроваджувати державне втручання в економіку, створення та імплементацію п’ятирічок та незаконне переслідування політичних опонентів. 🙄 В економічній політиці перейшли до орієнтації на експорт. Плюс з 1962 по 1972 був досить сприятливий геополітичний час - 🇯🇵 японці давали багато грошей в знак примирення, 🇺🇸 американці дали доступ до державних замовлень, через політичну підтримку їх дій у В’єтнамі. Економіка почала рости значно жвавіше.

🏦 Проте такий розвиток вимагав кредитних грошей, ринки були далекі від досконалості і ці гроші були дуже дорогі. Багато великих компаній накопичили величезні борги. В сімдесятих роках держава ще більше втручалась в діяльність корпорацій, а також втрутилось в історію з боргами, аби убезпечити від гучних банкрутств, що могло негативно вплинути на приплив інвестицій. Експорт зростав, економіка теж.

⏯️ На початку 80х було декілька криз, змістили Пак Чон Хі і замість нього прийшов інший військовий Чон Ду Хван (спойлер: його також засудять пожиттєво в 1996 р.), якому розумні люди пояснили, що час жити по-новому - а саме, створювати рівні правила всіх для кожного, а не підтримувати окремі галузі та окремі підприємства, відбулась економічна лібералізація. Деякі дисбаланси не ліквідовано і досі.

🤔 То ж чи було це диво, чи просто так сприятливо складались обставини, але без державного втручання було б краще - сказати важко, оскільки в нас немає якісного «контрольного варіанту» з яким можливо було б порівняти Корею. Проте точно можна ствердити, що ринкова економіка навіть зі значним державним втручанням краща за планову - в 1950 у Північної та Південної Кореї ВВП на душу населення був практично однаковим.

📌 Яким саме це державне втручання було та чи можливо таке в Україні, читайте в статті: https://voxukraine.org/uk/pivdenna-koreya-spravzhni-prichini-grandioznogo-zrostannya/
Читать полностью
👷 Гнучко vs жорстко: яким має бути трудове законодавство в Україні?

Вчора ми розповідали про Індекс соціальної мобільності, який показує, чи маємо ми змогу максимально реалізувати власні можливості та жити краще за батьків. Так от один з компонентів - праця. За рівнем захисту трудових прав 🇺🇦 на 57 місці з 82 країн. Оновлення трудового законодавства давно на часі і зовсім скоро Верховна Рада розглядатиме різні пропозиції щодо того. Марія Алексинська, економістка, лекторка в Університеті Сорбонни, доводить, щось роль ефективного трудового законодавства – не у виборі між політичними напрямками гнучкості чи протекціонізму, а у виправленні «провалів» ринку.

👩‍🔧 Ринок праці - такий самий ринок, як ринок макаронів чи газу, де праця - товар, ви виступаєте в ролі продавця, створюючи пропозицію, а работодавець в ролі покупця представляє попит. Ідеальний ринок існує в підручниках і деяких особливих випадках, до яких ринок праці не належить.

Йому притаманні досить реальні проблеми інформаційної асиметрії, негативних зовнішніх ефектів та неповних контрактів, які не захищають працівників та роботодавців повністю від втрат доходу. Усі ці проблеми є вадами ринку. І трудове законодавство потрібне саме для їх виправлення.

🗣️ Наприклад, інформаційна асиметрія яскраво видна в ситуації зі звільненням. Порівняно з робітником, роботодавець, як правило, має більше інформації про економічний стан компанії. Він краще знає, чи справді звільнення є неминучим у конкретному випадку. Ви, як працівник, такою інформацією не володієте. Як наслідок, виникає фактична асиметрія договірних прав. Однією з ключових цілей трудового законодавства у всьому світі є врівноваження переговорної сили між робітниками та роботодавцями.

Також важливо уникати системного краху ринку праці, а за ним і споживання. Трудове законодавство грає роль автоматичного стабілізатора перешкоджаючи звільненням, яких можна уникнути.

💶 Коли хтось когось звільняє, потрібно виплачувати допомогу по безробіттю, витрачатись на перекваліфікацію, мати справу зі спустошенням територій (якщо випадки звільнення масові) і так далі. За це все хтось має платити.

Ключове питання - як справедливо розподілити витрати не лише між працівниками та суспільством, але й між суспільством та роботодавцями.

📌 Світовий досвід різноманітний та досить полярний. Часто кажуть, що в США велика гнучкість, і це так - але в той самий час існує дуже вичерпний перелік підстав, на основі яких звільнення вважаються незаконними. До того ж, працівник може подати в суд і отримати компенсацію від роботодавця за несправедливі вчинки та порушення.

В Данії навпаки не визначають жодних причин для звільнення працівника, але працівники почувають себе захищеними через систему соцзахисту - виплати по безробітнню, переорієнтацію та інше. Датський приклад насправді є класичним прикладом «гнучкої безпеки» (flexicurity): надання гнучкості роботодавцям, але водночас — захист працівників за допомогою дворівневої системи соціального захисту.

📝 Тут важливо пам’ятати, що універсального рецепту немає, але секрет успішних країн - в балансуванні різних підходів та методів захисту: якщо в одній сфері роботодавцям надається більше свободи, зазвичай це компенсується більшим захистом робітників у іншій сфері.

Детальніше в статті: https://voxukraine.org/uk/trudove-zakonodavstvo-ne-maye-buti-ani-gnuchkim-ani-zhorstkim-vono-maye-vipravlyati-vadi-rinku-pratsi/
Читать полностью
🏔️Давоський форум закінчився, а звіти Світового економічного форуму - ні. 📈 Цього разу презентували Індекс соціальної мобільності. 🇺🇦 Україна в рейтингу на 46-му місці з 82 країн. ❓Розберемось детальніше, що він ілюструє.

👨‍👩‍👧‍👦 Пам’ятаєте приказку про те, що наші діти мають бути кращими за нас? Так от це про соціальну мобільність - а саме рух життєвими обставинами вгору чи вниз відносно пращурів, простіше кажучи - чи живемо ми краще за наших батьків і чи наші діти будуть жити краще, ніж ми 🙇‍♀️ Соціальна мобільність - це про те, як і наскільки соціально-економічні умови впливають на життя людини.

Основний висновок звіту полягає в тому, що більшість економік не в змозі забезпечити умови, в яких їхні громадяни можуть процвітати 😓 Як результат, можливості людини дуже залежать від соціально-економічних умов, в яких вона народилась.

Індекс глобальної соціальної мобільності цілісно оцінює 82 світові економіки відповідно до їх ефективності в п’яти ключових аспектах, розподілених за 10 факторами: 1. 🚑 Здоров’я; 2. 🙋 Освіта (доступ, якість та справедливість, навчання протягом усього життя); 3. 📲 Доступ до технологій; 4. 🤹 Робота (можливості, справедливий розподіл заробітних плат, умови праці); 5. 🏢 Захист та інституції (соціальний захист та інклюзивність). Кожен показник оцінюється за шкалою від нуля до 100 балів.

🇺🇦 🔺Найвищі оцінки Україна отримала за сферу здоров’я (73,3 - 47 в світі), можливості для праці (71,9 - 38 в світі), та соціальний захист (69,2 - 23 в світі).

🔻 Найнижчу оцінку ми отримали за напрямом “Інклюзивні інституції” - 40,7 балів і на 79 місці з 82 країн. Цей напрям покриває ефективність державної служби, інклюзивність інституцій, політична стабільність та сприйняття корупції. І так, в цих сферах дійсно багато простору для вдосконалення :)

⏭️ Що пропонує Світовий економічний форум робити урядам, аби громадянам стало жити краще:

▫️Створення нової моделі фінансування соціальної мобільності: поліпшення податкової політики, зокрема стосовно концентрації багатства, переглядати державні витрати на користь підтримки факторів соціальної мобільності.
▫️Більша підтримка освіти та навчання протягом усього життя. Це включає новий підхід до спільного фінансування освіти державним та приватним сектором.
▫️Розробка нового суспільного договору про соціальний захист: це дозволить забезпечити цілісний захист для всіх працівників незалежно від їх статусу зайнятості, особливо в умовах технологічних змін.

Детальніше в звіті: https://www.weforum.org/reports/global-social-mobility-index-2020-why-economies-benefit-from-fixing-inequality
Читать полностью
🎬 Нову голову Держкіно призначено (і вибір виглядає доволі сумнівним 🙄), саме час нагадати, як змінилась державна підтримка кіно за останній час і чи будуть колись знімати в нас наступні "Ігри престолів" чи "Чорнобиль" замість Хорватії та Литви. 💁🏼‍♀️

📽️ За останні 5 років за державної підтримки випущено 224 фільми. 💸 На них витрачено 1,6 млрд грн, а загальна сума касових зборів становить 266 млн грн (17%). 📺 Загальна сума, яку продюсери повернули в Держкіно, становить 34 млн грн. Держава фінансує кіно через Мінкульт-молоді-спорту і Державне агентство України з питань кіно, яке підпорядковується міністерству. Раніше фінансування здійснювалось і через Український культурний фонд, але з цього року фонд не братиме участі.

🇺🇦 Якщо ви український виробник, то можете розраховувати на 80% покриття витрат на фільм і компенсацію 50% вартості створення серіалу чи телефільму. 🌐 Якщо іноземний - повернення частини витрат на оренду майна чи оплату праці (cash rebate - 25%). При цьому додатково можна отримати 5% компенсації, якщо мінімум 4 критерії культурного тесту є виключно українськими (культура, історія, міфологія, релігія, архітектура). Або якщо фільм містить сцени (не менше 5% загальної тривалості фільму), в яких персонажі фільму читають 📖 українського автора, у тому числі в перекладі іншою мовою.

🎞️ Додатково передбачено фінансування виробництва фільмів патріотичного спрямування. Міська влада також може фінансувати кіно. Наприклад, в обласному бюджеті Львівської ОДА на підтримку регіонального кінематографу виділено 700 тис. гривень.

📈 За п'ять років частка касових зборів українських фільмів зросла з 1% до 8% від загальних касових зборів. Що добре. І треба більше. Бо крім очевидних економічних зисків, в середньостроковій перспективі є і побічні, не менш важливі. Наприклад, популяризація країни. 🇮🇸 В Ісландії 20% туристів казали, саме фільм був основною причиною вибору країни для подорожі.

📌 Детальніше про український кіноринок в нашій статті: https://voxukraine.org/uk/u-fokusi-imore-zmini-u-derzhavnij-pidtrimtsi-kino/
Читать полностью
🇺🇸🇨🇳 Поки міністр торгівлі США Вілбур Росс відклав запланований офіційний візит до Китаю у зв’язку з епідемією, викликаною коронавірусом, можемо згадати, про що вже домовились країни, як це може вплинути на світову торгівлю зокрема.

⏮️ “Я тебе породив, я тебе і вб’ю” казав Тарас Бульба, і сподіваємось, це не про Сполучені Штати та торгові війни. В кінці вісімнадцятого століття торгова війна Британії зі своєю колонією в північній Америці переросла у реальну війну (пам’ятаєте Бостонське чаювання?), яка перейшла в славнозвісну американську революцію та результувала у створенні Сполучених Штатів Америки.

🙄 Тому Штатам до торговельних воєн не звикати. Чергова сага з Китаєм формально почалася влітку 2017 року. Перед тим країни підписали торгівельну угоду, що мала розширити доступ США на ринок Китаю, а той, в свою чергу, міг поставляти курячі напівфабрикати. І ніби нічого не віщувало біди, як в серпні торгове представництво США (USTR, це американський урядовий орган, який займається зовнішньою торгівлею) ініціювало «розслідування діяльності Китаю» в області передачі технологій та інтелектуальної власності, чутлива сфера, яка є одним з наріжних каменів всієї цієї історії.

В листопаді 2017 р. Трамп твітив про потепління відносин, а в лютому 2018 ввів мита на імпорт сонячних батарей та пральних машин. В березні додались високі тарифи на сталь та алюміній та заборонили китайським інвесторам вкладати гроші в ряд наукомістких галузей американської економіки. В квітні 2018 на поле битви виходить Китай з тарифами на імпорт продукції з США також на суму в 3 мільярди доларів. 💁🏼‍♀️ Далі протягом двох років - твіти, скандали, інтриги, розслідування, взаємні звинувачення, натяки на примирення, залучення третіх осіб (точніше країн) та постійне з’ясування стосунків.🤷🏼‍♀️

Інтенсивні переговори стосовно угоди йшли до травня 2019 року. У вересні все одно вступили в силу всі обіцяні мита. На початок жовтня 2019 року митами був обкладений імпорт з Китаю в США на $ 550 млрд на рік і експорт в Китай на $ 185 млрд на рік. І ось коли вже (майже) не сподівались, ✍️ 15 січня підписали Фазу 1 великої угоди, яка має поставити крапку в цій війні. 🙇

🤝Угода містить 9 розділів:
- захист інтелектуальної власності;
- трансфер технологій;
- продовольчі та с / г товари;
- фінансові послуги;
- обмінний курс валют і транспарентність;
- розширення торгівлі;
- двостороння оцінка;
- вирішення суперечок;
- Заключні положення.

📈💸 Відповідно до угоди, з січня 2020 по грудень 2021 Китай зобов’язаний більше купувати американських товарів (промислових, сільськогосподарських, енергоресурсів та послуг) орієнтовно на +35%⬆️ в 2020 році та на +50%⬆️ в 2021 (в порівняння з актуальними обсягами американського експорту). Логічно, що якщо доведеться більше купувати у американців, Китай менше купуватиме в інших країн 🙃. Що зробити не так і просто, доведеться вводити певні квоти, тарифи та інші обмеження, та й порушити багато зобов’язань перед Світовою організацією торгівлі, але то вже зовсім інша історія :) 👻

📌🔎 ⁉️Детальніше про ризики угоди у статті: https://www.piie.com/blogs/trade-and-investment-policy-watch/unappreciated-hazards-us-china-phase-one-deal
Читать полностью
​​​​🔥Підбиваємо підсумки року: найвпливовіші статті VoxUkraine у 2019 році🔥

🔱 Зітри це, якщо зможеш. Як живуть українські боти на сторінках українських політиків
▪️DataVox разом із компанією Artellence дослідили, що таке боти — люди чи програми, як їх можна відрізнити і як різні типи ботів коментують Зеленського, Гройсмана, Порошенко та Тимошенко.
▪️Дослідження набуло розголосу — 50 публікацій у ЗМІ, теле- та радіоефіри та понад 8 тис. переглядів статті на сайті. Марина Отт, лідерка DataVox, стала однієї з героїнь документального фільма-розслідування Слідство.Інфо «Я-бот» про те, як працюють українські ботоферми та хто з політиків користується їхніми послугами.
📎https://voxukraine.org/uk/zitri-tse-yakshho-zmozhesh-yak-zhivut-ukrayinski-boti-na-storinkah-ukrayinskih-politikiv/

🔱 Президент. Їжа. Брехня. VoxCheck Зеленського на пресмарафоні
▪️Пресмарафон президента, який тривав 14 годин, поставив новий рекорд Гіннеса. А ось команда VoxCheck за перевірку цього найдовшого пресмарафону нагороду не отримала.
▪️Натомість ми виявили, що фактологічних цитат у президента всього 14, із них Зеленський 6 разів був правий.
📎https://voxukraine.org/uk/prezident-yizha-brehnya-voxcheck-zelenskogo-na-presmarafoni/

🔱 За «Крок» до реформи медичної освіти. Що не так з іспитами для студентів-медиків
▪️Проаналізувавши результати про понад 197 тис. іспитів «Крок» за період з 2009 по 2018 рік, ми виявили, що кількість майбутніх медиків, які складають тести «Крок» на мінімально необхідний бал, часто значно вища за кількість тих, хто складає його гарно або відмінно.
▪️Отримані дані спричинили великий резонанс, Центр тестування при МОЗ і його тепер уже ексочільниця Ірина Булах навіть надіслали нам адвокатський запит із критикою статті. Маємо припущення, що наша стаття посприяла тому, що Центр тестування при МОЗ все ж таки почали реформувати, а іспити для студентів-медиків доповнили екзаменом американського зразка IFOM.
📎 https://voxukraine.org/longreads/kroks/index.html

🔱 Не хочу вчитися. Як українських студентів-медиків змушують складати американський іспит
▪️З 2019 року студенти-медики, окрім українського екзамену КРОК, складають також американський екзамен IFOM (International Foundations of Medicine). Тут просто завчити теорію не вийде — потрібно розумітися на клінічних питаннях, мислити логічно та орієнтуватися у англомовних публікаціях з теми.
▪️Чому більшість студентів медвузів вчаться посередньо, що таке фуфломіцини, чим українська медична освіта відрізняється від західної та як запровадження нового екзамену може ії покращити — читайте у статті.
📎 https://voxukraine.org/uk/ne-hochu-vchitisya-yak-ukrayinskih-studentiv-medikiv-zmushuyut-skladati-amerikanskij-ispit/

🔱 Справа наліво: що думають українці про державний контроль економіки та особистих свобод?
▪️ Ми поставили понад два десятки питань 1200 респондентам щодо поглядів на роль держави в регулюванні економіки та особистих свобод, та змогли побудувати перший репрезентативний політичний компас України. Виявилось, що 73% українців схильні до лівих ідеологічних поглядів та авторитаризму.
▪️ Цей результат викликав шквал обурення в української фб-спільноти, яка бачить себе в іншому квадранті компасу, щодо тих, хто схиляється до авторитаризму і державного втручання в економіку.
📎 https://voxukraine.org/uk/sprava-nalivo-shho-dumayut-bilshist-ukrayintsiv-pro-derzhavnij-kontrol-ekonomiki-ta-osobistih-svobod/

⚡️ Бонус
VoxCheck розробив унікальний масив даних — Антологію брехні українських політиків. В «Антології» можна знайти аналіз більше 6 тис. тверджень топ-політиків України про газ, медицину, землю, армію, державний борг пенсії, субсидії тощо.
📎 NEPRAVDA.ORG, або ж долучайтесь до телеграм-каналу "Антологія Брехні" https://t.me/voxcheck

Ми дуже радіємо, що наші статті впливають на порядок денний країни та викликають дискусію. Stay turned. У 2020 буде ще цікавіше 😉
Читать полностью
​​За крок до ринку землі🌾

Мораторій на землю є одним із семи найгірших рішень української влади за роки незалежності. Він стосується 41 млн га або 96% усіх сільськогосподарських земель України.

Які наслідки мораторію?
Їх доволі багато і всі вони важливі. Але перш за все — це неможливість придбати землю для сільгосппідприємств. Це означає, що вони не інвестують у і виробництва з вищою доданою вартістю (фрукти, ягоди, тваринництво), а також, наприклад, у зрошення тощо. Крім того, неможливість використати землю як заставу також суттєво звужує інвестиційний потенціал сільгоспвиробників, в першу чергу малих фермерів, які працюють переважно на власній землі. Все це призвело до того, що продуктивність аграрного сектору України доволі низька порівняно із сусідніми країнами та конкурентами.

По-друге, це функціонування тіньового ринку землі. Ми дослідили лише невелику частку цього ринку — продаж паїв через OLX — та виявили, що за останні три роки ціни на землю знижувалися.

Що можна очікувати в разі зняття мораторію та запровадження “білого” ринку землі?
За наявними дослідженнями, після скасування мораторію очікувана вартість землі збільшиться у 2-3 рази, потенційний обсяг кредитування сільського господарства під заставу сільгоспземлі може з часом скласти 10 млрд доларів США, а зростання ВВП України прискориться щонайменше на 1% щорічно.

Державні землі за межами населених пунктів планується передати в комунальну власність громад, що дасть їм додатковий ресурс для розвитку. Крім того, зростання цін на землю підвищить доходи ОТГ за рахунок вищих надходжень від податку на доходи фізичних осіб (з доходів, отриманих від оренди земель), податку на землю та оренди/продажу земель комунальної власності через електронні аукціони. Отже, ОТГ матимуть більше ресурсів для розвитку соціальної інфраструктури — шкіл, пунктів медичної допомоги тощо. Тому скасування мораторію є необхідним для успіху децентралізації.

Чи потрібні обмеження на ринку землі?
Ринки сільгоспземель практично всіх країн є регульованими. Проте обирати модель будь-якої країни складно. Потрібно виходити з основних принципів, міжнародного досвіду та досліджень, які дають доволі чітке бачення про найбільш доцільні обмеження чи моделі ринку, яка здатна адаптуватись під різноманітні особливості та обставини.

Це бачення можна узагальнити такими основними тезами:
1️⃣Обмеження, включно із заборонами, на ринку купівлі-продажу земель с/г призначення рідко досягали бажаних результатів;
2️⃣ Гнучкі форми економічного стимулювання (податки, збори) мають значну перевагу над негнучкими адміністративними обмеженнями;
3️⃣ Більш доцільно дотримуватись децентралізованого підходу у визначенні моделі та обмежень ринку

Чому українське населення переважно проти ринку землі?
Протягом 18 років існування мораторію політики не втомлювалися знаходити “обгрунтування” його продовженню. Зокрема, лякали рейдерством, концентрацією землі в руках іноземців чи великих агрохолдингів, “навалою” ГМО і навіть втратою суверенітету. VoxUkraine неодноразово спростовував такі міфи.

Кому та як потрібно допомагати після скасування мораторію?
Перш за все, допомоги потребуватимуть малі фермерські господарства, які не мають достатньо коштів та доступу до кредитних ресурсів, щоб придбати землю. Держава витрачає 0,5% ВВП на підтримку аграріїв, однак дуже незначна частка цих субсидій зрештою опиняється у власне виробників сільгосппродукції, і зовсім мізерна — у малих та середніх фермерів. Тому державну підтримку потрібно переформатувати, спрямувавши її перш за все на виправлення “провалів ринку” та поліпшення доступу до кредитування для малих сільгоспвиробників.

Також потрібна буде правова допомога власникам паїв та невеликим орендарям. Для цього можна запровадити інститут земельного омбудсмена.
Читать полностью