-3.5% ВВП - канал VoxUkraine

📈🎉 Тримайте хороші новини наприкінці тижня. В третьому кварталі економіка відновлювалася швидше, ніж
очікувалося. Держстат повідомив, що ВВП зменшився на 3,5% у порівнянні із ІІІ кварталом 2019 року - тому ми й змінили назву цього каналу 🙃

🏷️ Таке покращення викликано зокрема тим, що українці активно споживають - практично не змінились доходи населення, немає значної девальвації та інфляції. Попит на робочу силу досяг докарантинного рівня.

🌐 Інший позитивний фактор - ситуація на зовнішніх ринках. Світова економіка також відновлюється набагато швидше, ніж після кризи 2008 року - зовнішній попит на експортно-орієнтовані галузі зростає, що особливо тішить агросектор і промисловість.

☕ Сфері послуг з очевидних причин так не пощастило. Трохи кращою ситуацію була влітку, але зі зростання випадків захворюванності та посиленням карантинних норм, ситуація в секторі знову погіршується.

🙏 І нам би хотілося, щоб економіка зростала далі, але перспектива результатів 4 кварталу більш туманна. Все залежатиме від темпів поширення вірусу, посилення карантинних обмежень, внутрішньої політики та ситуації на зовнішніх ринках.

🎄Щодо річних прогнозів, в останньому інфляційному звіті НБУ (який принагідно радимо на вихідних проглянути) його лишили незмінним: падіння ВВП становитиме близько
6%. Та вже в наступні роки українська економіка зростатиме на рівні близько 4%. 💪

🙋🏽‍♂️ А ви завжди будете в курсі цих змін, якщо читатиме регулярно цей канал і друзям порадите теж підписатись. Гарного вечора п'ятниці :)

💶 Національний банк повідомив, що за 9 місяців 2020 року обсяг готівки в обігу зріс на понад 90 млрд грн.

Це може вказувати на зростання тіньового сектора економіки. Наприклад, деякі люди, стриглися під час суворого карантину - вдома у себе або у майстра та, звісно, за готівку.

👻 Справді, деякі дослідження використовують обіг готівки для оцінки тіньової економіки. Наприклад, дослідження 2007 року оцінює зростання тіньової економіки Швеції з 3,8% у 1990 році до 6,5% у 2004 році саме через оцінку "непоясненого попиту на готівку" (нам би їхні проблеми - у нас обсяг тіньової економіки оцінюється у 30-50% ВВП). Інше дослідження показує, що заходи уряду Кореї із заохочення cashless сприяли зниженню обсягу тіньової економіки.

🤔 Проте чи варто нам прагнути виведення готівки з обігу? Інше дослідження (щоправда, чисто теоретичне) показує, що виведення готівки з обігу призводить до неефективного використання ресурсів. Це дослідження на прикладі виробництва шоколаду (офіційний сектор) та кокаїну (неофіційний сектор) показує, що якщо прибрати готівку, яка дозволяла людині працювати в будь-якому секторі (у тому, де вона була найбільш продуктивною) та купувати певний набір цих двох продуктів, то людина буде змушена працювати частково в офіційному і частково в неофіційному секторі - відповідно, її продуктивність знизиться.

🧐 Нещодавнє дослідження (2017 року) захищає готівку нестандартним аргументом. Воно показує, що використання готівки не надто пов'язане з тіньовою економікою чи фінансуванням тероризму. Проте відмова від готівки є наступом на права людини - оскільки таким чином державі буде легше контролювати, на що та як людина витрачає кошти. Важлива перевага готівки - анонімність транзакцій.

🙄 Свіже дослідження (2020 року) розглядає країни єврозони та доходить висновку, що окрім тіньової економіки використання готівки зумовлене ще кількома чинниками - мережею терміналів, легкістю зняття готівки (так, якщо вам до банкомата іти 30 хвилин, ви триматимете більше готівки, ніж якщо до нього йти 2 хвилини), а також економічною кризою (під час кризи люди тримають більше готівки "про запас"). Тому у 2020 році попит на готівку виріс навіть у скандинавських країнах. І це незважаючи на те, що страх передачі інфекції мав би стимулювати людей відмовлятися від готівки. До того ж, в усіх країнах єврозони, крім Нідерландів, існує зростаючий тренд на використання готівки (цей тренд потребує подальших досліджень).

🍦Отже, оптимісти, які прогнозували повну відмову від готівки, трохи погарячкували. І справді, адже не будеш із кредитною карткою казати молодому місяцю "Місяць на гроші дивись, нові гроші мені принеси" 😉 Та й гарні вони, наші гривні.

💁‍♂️ Як очікування впливають на поведінку економічних агентів? Коротка відповідь - дуже сильно. У 2018 році Юрій Городніченко з колегами написали статтю про те, як інфляційні очікування фірм впливають на їхні рішення https://bit.ly/2Um2fjN

❓ Центробанк Італії з 1999 року проводить опитування фірм та домогосподарств, щоб з'ясувати їхні інфляційні очікування (подібні опитування проводить й НБУ, з 2008 року). З 2012 року італійський центробанк почав проводити експеримент - випадково вибраній вибірці фірм безпосередньо під час опитування повідомляли інфляцію попереднього періоду (експериментальна група), а тоді запитували про інфляційні очікування. Іншим фірмам (контрольна група) просто ставили питання про очікування.

📈 Виявилося, що фірми з вищими інфляційними очікуваннями підвищували свої ціни, скорочували персонал (особливо "синіх комірців" та тимчасових працівників), скорочували інвестиції та зверталися до нових банків по позички. Це відбувалося тому, що висока інфляція є сигналом для фірм, що з економікою щось негаразд і слід очікувати рецесії. Отже, варто підвищувати ціни, скорочувати видатки та брати кредит, поки він доступний.

У період майже нульових ставок (після 2008 року) вплив очікувань на інфляцію та кредити не змінився, проте вплив на зайнятість зник - вочевидь, фірми очікували, що інфляція зростатиме через зростання попиту, а не видатків (наприклад, зарплат).

💶 Прибутки фірм з вищими інфляційними очікуваннями були трішки вищі, ніж у решти фірм - вочевидь, тому, що перші шукали шляхів підвищити свою ефективність.

👉 Головний висновок статті - надання фірмам певної інформації змінює їхні очікування ТА їхню поведінку. Якщо багато фірм змінять свою поведінку, це буде помітно на макрорівні.

📉 Дані з України підтверджують висновки цієї статті (https://bit.ly/3eUQHxB) . Фірми, які очікують вищої інфляції, також очікують скорочення зайнятості, зростання своїх видатків та скорочення інвестицій (тобто рецесії). Більш того, інфляційні очікування дуже тісно пов'язані з девальваційними очікуваннями.

🙅‍♂️ Тому політикам та лідерам суспільної думки варто бути дуже обережними з висловлюваннями на кшталт "недооціненої гривні", корисності високої інфляції чи друку грошей.

10) зацикленість на другорядних ризиках (moral hazard) або "разом з водою вилити й дитину". Пан Роман вважає, що МВФ занадто тиснув на український уряд щодо ціни на газ, таким чином ставлячи під загрозу всю програму реформ (тобто ризикуючи відправити у відставку уряд реформаторів). Опозиційні політики зіграли на цьому, пояснюючи людям, що звернення по субсидію - це ознака "зубожіння". Як ми неодноразово пояснювали (наприклад, тут: https://cutt.ly/ngAfQDt), ринкова ціна на газ є необхідною умовою створення прозорого та конкурентного ринку газу на європейських правилах. І зрештою, українці все одно платять повну ціну за газ - тільки не через тариф, а через свої податки, якими держава підтримує Нафтогаз. Втім, цей пункт ще раз підкреслює необхідність якісної комунікації реформ.

P.S. Також пан Роман вважає неправильним запровадження блокади Донбасу. З точки зору економіки він правий. Але є ще інші точки зору - політична та етична.

Виступ Романа Ващука про "провали" реформ в Україні (переважно пан Роман говорить про провали міжнародної спільноти та підтримуваного нею громадянського суспільства). Одразу зауважу, що не можу погодитися з усіма тезами, але раджу подивитися цю лекцію - вона дає чудову поживу для роздумів https://cutt.ly/SgAaRBK. У вересні пан Роман уже давав подібну лекцію у Гарварді, але це розширений варіант - українською мовою та зі слайдами.

Тезово, головні провали реформ з 2014 року такі:

1) трактувати як "зраду" те, що вдалося на 80%, а не на 100%. Цим створюється негативне новинне тло. Як приклад - у 2019р. Портнов і Ко за підтримки активістів мало не знесли новий Верховний суд (активісти підтримували таку ідею через те, що до ВС потрапили близько 25% недоброчесних суддів)

2) прирівнювати зовнішнього ворога (Росію) та внутрішнього (корупцію). На думку пана Романа, Росія є набагато небезпечнішою

3) "перетиснули" у боротьбі з корупцією. Тут пан Роман посилається на досвід Гватемали, де запровадили незалежні антикорупційні інституції підтримувані зовнішніми партнерами. Але корупція пронизувала Гватемалу згори донизу, як і Україну. Тому в 2015 році гватемальці обрали президентом актора, і той за підтримки всього політичного істеблішменту вигнав антикорупційників з країни (детально - тут: https://cutt.ly/OgAsNca і протилежна точка зору тут: https://cutt.ly/vgAsMHQ)

4) забули про середньостатистичного українця. Міжнародні організації та активісти більше переймалися добробутом маргіналізованих груп, але забули про мешканців райцентрів чи сіл, які втратили роботу і проголосували за Зеленського через злість на реформаторів

5) слабка комунікація реформ - не було пояснень, які вигоди реформи принесуть "середньостатистичному" українцю. Існуючі пояснення були надто логічними, а не емоційними, тоді як опозиція грала на емоціях

6) перевантаження урядовців зустрічами з міжнародними партнерами та звітами для них (відповідно - менше часу на реформи)

7) занадто повільна реакція міжнародних партнерів на прохання українського уряду про технічну допомогу. Пан Роман пригадує, як у 2014 році йому зателефонувала новопризначена міністр Наталка Яресько та поскаржилася, що в Мінфіні ніхто не розуміє, що таке розробка політики. Й уже за 6 днів з Канади прибула місія технічної допомоги. Тоді як директорати запрацювали лише в 2018 році, й тепер нова влада їх позбувається як "спадщини попередників". Ось тут можна почитати про ризики нового закону про держслужбу, ухваленого в 2019 році https://cutt.ly/wgAdYxG, а тут - детальне дослідження про плюси та мінуси директоратів https://cutt.ly/7gAdGPc.

8) надто складні управлінські рішення. Як приклад пан Роман наводить е-декларації. Він пригадує, що за первісною ідеєю Світового банку декларувати статки мали близько 300 людей. Однак, систему розширили на всіх держслужбовців, а тоді, як помсту, й на громадських активістів (думаю, всі пам"ятають цю історію). Дехто використовує е-декларації у передвиборчій боротьбі - наприклад, вказує на помилки в деклараціях своїх суперників (це "темна сторона" прозорості)

9) "Міражі деліверології". Покращення, які люди спостерігають на місцях (наприклад, кращі дороги чи доступні ліки), вони асоціюють зі своїми мерами, а не з центральною владою, яка уможливила все це через реформу децентралізації. Така ситуація не унікальна для України - наприклад, канадійці теж уважають, що в їхньому місті чи провінції ситуація добра, а загалом в країні - погана. Через це пан Роман передбачає легку перемогу на виборах чинних мерів (лекцію було записано 22 жовтня). Як бачимо, він не помилився.

⚖️ Думаю, всім учора "сподобалось" рішення Конституційного суду, яке значно підриває роботу антикорупційних органів https://bit.ly/3jBW05B

💻 Протягом 2017-2019 ми разом з Київською школою економіки писали "Білі книги реформ" (огляди реформ з 2014 року). При цьому антикорупційні реформи були лише у першій книзі - 2017 року https://bit.ly/2HN5IVZ (стор. 56-58).

⚔️ Головна думка цього розділу - боротьба з корупцією має дві складові - (1) звуження можливостей для корупції та (2) покарання за корупцію. Причому перша складова значно важливіша, бо вона передбачає зміну "правил гри", тоді як друга - це часто лише заміна одного корупціонера іншим.

⚙️ Тому в наступних "Білих книгах" ми писали про інші реформи - зокрема, судову, реформу держзакупівель, реформу ринку енергетики, приватизацію тощо. Усі ці реформи мають антикорупційну складову, оскільки зменшують кількість рішень, які ухвалюються чиновниками "в ручному режимі".

Біла книга 2018 року - це огляд реформ за 2018 рік https://bit.ly/3kFdJdR, а 2019 року ми зробили огляд за 5 років: https://bit.ly/37RC5gE.

🔦 За останньою книгою зручно прослідкувати, які реформи згорнула "зелена" влада за рік із хвостиком свого існування.

🌲 Втім, у судовій реформі їй достатньо було не робити нічого - судді "вовки" доволі швидко показали зуби та відвоювали своє право годуватися у хащах вітчизняного правосуддя.

🌂 Завтра з 9.00 до 10.30 я та деякі мої колеги будемо біля Конституційного суду (Жилянська, 14), щоб сказати суддям, що нам за них соромно. Тому маємо шанс побачитися з вами "вживу".

🤫 День тиші нам дарований для уважного аналізу, аби в неділю прийти на дільниці в масці, з власною ручкою та усвідомленим вибором. А щоб його зробити, зібрали підбірку суботнього перевиборчого читання від Воксу:

👑 З чим йдуть на вибори мери 17 найбільших міст, 15 з яких ймовірно залишаться на своїх посадах.

🤥 Брехня та маніпуляція від кандидатів в міські голови Одеси, Дніпра, Львова, Харкова.

👨‍👨‍👧‍👧 Чи служать партії народу? У пошуках партійних осередків напередодні місцевих виборів

📃 Аналіз програм кандидатів від Центру спільних дій

📬 "Виборча скриня" – телеграм, де ми збирали все корисне, цікаве, аналітичне і часом трешове про ці місцеві вибори

🗳️ Та інтерв'ю з Нобелівським лауреатом Роджером Маєрсоном. Про те, чому взагалі важливі місцеві вибори – не лише в розрізі нових велодоріжок чи вивозу сміття, а для національної політики та демократії загалом.

Голосування в неділю – то така інвестиція у власний добробут і самоврядування наступних 5 років. Не змарнуйте її ☑️

📉 Раз на півроку МВФ оновлює свій World Economic Outlook (історичні дані та прогноз головних показників https://bit.ly/3kbgOC9). У квітні 2020 МВФ давав прогноз лише на 2021 рік та приблизно для чверті показників. Проте жовтневе оновлення містить повну "лінійку" показників та звичайний 5-річний прогноз. Це означає, що МВФ інкорпорував фактор коронавірусу до своєї макромоделі (тоді як на початку року невизначеність була надто високою).

📊Головна економістка МВФ Гіта Гопінат у коментарі до оновленого прогнозу (https://bit.ly/3dC885f ) відзначає декілька важливих моментів:

📈По-перше, падіння світової економіки у 2020 буде меншим, ніж очікувалось (-4,4% - прогноз жовтня проти -5,2% - прогноз липня).

🇨🇳Китай виросте на 1,9%. Проте інші країни, що розвиваються, почуватимуться гірше, ніж розвинені країни, оскільки у них менший фіскальний простір (тобто можливість підтримати людей та бізнес). За оцінками МВФ, 80-90 мільйонів людей у світі опиняться в дуже скрутних обставинах.

💶 З початку кризи МВФ надав підтримку 81 країні, а також попросив розвинені країни розглянути можливість відтермінувати виплати за боргами найбідніших країн та оголосив про необхідність реформувати архітектуру міжнародних боргів.

👉 Гіта Гопінат підкреслює важливість правильної економічної політики для подолання коротко- та довгострокових наслідків кризи. Теперішня криза - гарна можливість для країн розширити систему соціальної підтримки, а також стимулювати енергозбереження (в тому числі через податки на викиди), цифровізацію, інвестувати в людей - перш за все в освіту та медицину.

💰 Гіта Гопінат наголошує, що фіскальна підтримка не має сприяти накопиченню фінансових ризиків (тобто не варто безконтрольно "накачувати" фондові ринки грошима), й що потрібно "всіма засобами" забезпечувати незалежність центральних банків.

🥳 А тим часом Нобелівську премію в сфері економіки, а точніше премію шведського центрального банку з економічних наук на честь Альфреда Нобеля, віддали Полу Мілгрому та Роберту Вілсону.

📣 Цьогорічні лауреати вивчали, як працюють аукціони, а також вигадали їх нові формати, наприклад, як продати радіочастоти. Тут пояснюють, за що саме дали для новачків та просунутих.

📚 Радимо ще прочитати релевантний конспект лекції Тимофія Милованова про те, чому аукціони - вигідний спосіб розподілу ресурсів, від якого за правильного дизайну всі виграють. До речі, пару років тому Пол приїжджав в Київську школу економіки. Чекаємо ще :) https://voxukraine.org/uk/spravedlyvyi-pererozpodil-resyrsiv-ta-auktsiony-ua/

🤯 Відчуваємо, що ви вже втомились від політичної агітації, але лишатись в курсі аналітики довкола місцевих виборів важливо.

🗳️ Ми ретельно відбираємо для вас все актуальне, корисне та пізнавальне довколавиборче на каналі "Виборча скриня".
І друзів-родичів кличте підписатись!)

🧾 А ось тут запис дискусії про новації та сюрпризи оновленого Виборчого кодексу (eng). В двох словах: з переваг — пропорційна система в містах, де більше 10 тисяч виборців, вирішення питання голосування внутрішньопереміщених осіб.

❕З мінусів: складний дизайн бюлетеня — багато українців з новими правилами не ознайомлені, і можна очікувати велику кількість зіпсутих бюлетенів. А ще партії мають номінувати певну кількість осіб в кожному районі. Це сприяє в довгостроковій перспективі партійному будівництву, але по факту зараз партії в алярмовому темпі знаходили собі представників навіть в найменших громадах.

😐 25.10. буде весело, але це ви і без нас помічаєте)

👩‍💻 Трохи більше місяця тому (16 серпня) набрав чинності закон про ринки капіталу та організовані товарні ринки. Цей закон встановлює нові "правила гри" на фондовому ринку та біржах (докладно - релізі Індексу реформ №141 https://bit.ly/33zv2Xy).

💻 Економісти почали досліджувати фінансові ринки ще на рубежі XIX-XX століть. Головне припущення економістів - гіпотеза ефективного ринку - була сформульована у 1970 році. Вона каже про те, що ціна активу відображає усю наявну на ринку інформацію. Тобто ніхто не може спрогнозувати ринкову ціну акцій (лише вгадати). Тобто ніхто не може систематично заробляти більше, ніж біржовий індекс. Фактично ця гіпотеза є іншим формулюванням відомої тези про відсутність безкоштовних обідів.

💵 Регулювання фондового ринку в розвинених країнах переважно спрямоване на підтримання ефективності ринку. Виходячи з цієї логіки регулятори карають за використання інсайдерської інформації. Наприклад, у 2004-2005 роках Марта Стюарт - жінка, яка навчила американських домогосподарок підбирати штори до ліжників - провела 5 місяців у в'язниці через те, що за порадою свого брокера продала акції та уникла втрат у близько 45 тис. доларів. Вона також сплатила майже 140 тис. дол. штрафу та 5 років не могла обіймати керівні посади.

💸 Втім, чи завжди ринки є ефективними? Дослідження цього феномену тривають. Наприклад, Tran&Leirvik (2016) https://bit.ly/36DZB0m пропонують свій показник ефективності ринку та показують, що фондовий ринок США був ефективним увесь час окрім криз 1980х та 2008-2009. Це підтверджує результати інших досліджень, які показують, що під час криз ефективність ринку знижується. Під час паніки інвестори часто поводяться нераціонально (а гіпотеза ефективних ринків базується саме на раціональності гравців ринку).

💎 Чому ефективність ринків важлива? Вона забезпечує справедливу оцінку активів (наприклад, коли Форбс говорить про "вартість" того чи іншого фігуранта свого списку, як правило, йдеться саме про ринкову оцінку його компаній). Вона дозволяє оцінювати складні інструменти (наприклад, формула Black-Scholes для оцінки опціонів припускає, що ринок є ефективним). Нарешті, якщо ринок ефективний, виконується головне правило фінансиста - вищу дохідність можна отримати лише "в пакеті" з вищим ризиком.

☎️ Звідки взявся Уоррен Баффет? Здається, що існування таких людей ставить під сумнів гіпотезу ефективних ринків. Справді, близько чверті активних інвестиційних фондів систематично заробляють більше, ніж ринок. Але заздалегідь важко вгадати, хто стане щасливчиком. До того ж, для деяких активів ринок може бути менш ефективним, ніж для інших. Однак, із автоматизацією біржової торгівлі таких активів буде все менше.

🕯Говорити про ефективність українського фондового ринку ще рано, оскільки є сумніви в існуванні самого ринку. Будемо сподіватися, що новий закон сприятиме його розвитку.