⭐️
Пані та панове, презентуємо вам наше комплексне дослідження на тему: "Основні тенденції розвитку російського ВПК за перший квартал 2025 року"
🔽
Посилання на Друкарню:
https://drukarnia.com.ua/articles/osnovni-tendenciyi-rozvitku-rosiiskogo-vpk-za-kvartal-2025-roku-AgPv3Дослідження охоплює 4 напрямки: БПЛА, РЕБ, ББП та ППО. Обсяг вийшов великим, тому
користуйтесь змістом для навігації. Наводжу Вам попередні висновки:
➡️
ББМ: Бронетанковий парк РФ формується переважно за рахунок радянської техніки, розконсервованої зі складів (понад 3,5 тис. одиниць).
Модернізація обмежується заміною двигунів, «латанням» броні та додаванням саморобних елементів захисту, таких як решітки («мангали») або металеві листи («танки-черепахи»). Ці рішення, хоч і підвищують виживаність екіпажів, знижують маневреність і марні проти сучасних ПТРК.
Виробництво новітніх моделей, як-от БМП-3 або БТР-82А, гальмується через дефіцит імпортної електроніки та оптики. Натомість росіяни вдаються до гібридних рішень: встановлюють гармати з БМП-2 на радянські лафети або морські зенітні системи на вантажівки.
Такі «мутанти» стають символом імпровізації, але не здатні замінити сучасні платформи.
В умовах браку ресурсів РФ змушена балансувати між відновленням старої техніки та спробами створити щось нове з обмежених можливостей.
➡️
ППО: Російська ППО, колись одна з найпотужніших у світі,
втрачає свою репутацію через невдалі спроби протистояти сучасним ракетам і дронам. Основа систем — радянські комплекси С-400 та С-300, які модернізуються, але страждають від браку компонентів (радари, мікрочіпи). Нова система С-500 «Прометей», здана збивати навіть супутники, залишається експериментальною через обмежені виробничі потужності.
Для боротьби з дронами РФ активно використовує кустарні рішення: мобільні зенітні гармати на вантажівках (наприклад, АК-630), протидронові сітки та перероблені радянські ЗУ-23-4 «Шилка». Модернізований «Панцир-СМ-СВ», створений на базі технологій 1990-х, не є проривом, а лише демонструє спроби ВПК виправдати інвестиції.
Загалом, ППО РФ перетворюється на «латанну систему», яка покладається на кількість, але не здатна ефективно захищатися від високотехнологічних загроз.
➡️
РЕБ залишається найсильнішою ланкою російського ВПК. Комплекси «Житель», «Поле-21» та Leer-3 створюють щільні зони глушіння, придушуючи зв’язок, GPS та роботу дронів. Нові переносні системи, такі як «СЕРП-ВС13Д», «Чебурашка» та «Чорне око», здатні блокувати відеоканали, Wi-Fi та радіочастоти, знижуючи ефективність українських FPV-дронів на 10%.
Росія успішно обходить санкції, імпортуючи комерційну електроніку через Китай (наприклад, компанія PGI Technology). Проте довгострокові перспективи сумнівні: відтік IT-фахівців, брак передових технологій для протидії системам NATO та фінансові обмеження поступово підривають технологічну перевагу.
Наразі ж РЕБ залишається ключовим інструментом асиметричної боротьби, дозволяючи РФ компенсувати слабкість інших видів озброєнь.
➡️
БПЛА: Росія різко збільшила виробництво та різноманітність БПЛА. На передовій активно використовуються ударні дрони-камікадзе, такі як «Ланцет-3», «Куб-2» та «Италмас», які відрізняються простотою конструкції та можливістю вражати цілі на відстані до 200 км. Тактичні FPV-дрони, зокрема «Привет-82», стали масовим рішенням завдяки низькій собівартості (близько 1600 доларів) та швидкому виробництву (до 100 одиниць на день).
Однак їх ефективність обмежена аналоговим керуванням, яке легко придушується засобами РЕБ, та браком високоточних компонентів.
Розвідувальні БПЛА, такі як модернізовані «Орлан-30» та «Zala Z16», отримали покращені оптичні системи та захист від радіоелектронних перешкод. Проте їхня масованість не компенсує вразливості до сучасних українських комплексів ППО. Загалом, російський ВПК робить ставку на кількість, а не якість,
активно залучаючи волонтерські ініціативи та кустарне виробництво для швидкого закриття потреб фронту.👍
Прошу Вас підтримати репостом й дати коментар.🗞
Conflict Capital |Підтримати
