- I -
Спи, мій лицарю, ніч над мурами впала,
І місяць сріблом креслить темний шлях.
У чорних вежах тиша задрімала,
І вітер гасне в древніх прапорах.
Спи, мій коханий, в мороці й камінні,
Де дзвони сплять у змовклих вежах.
Я стану тінню в кожному видінні,
Щоб сон твій не згубився у вітрах.
Спи — хай не кличуть ворони над браму,
Не будять пам’ять стомлених часів.
Я запалю одну мовчазну лампу
І сховаю твій спокій від богів.
Спи, поки ніч згортає чорні крила,
Поки зірки мовчать у висотах.
Я б стільки зим для тебе пережила,
Щоб сон твій не розтанув у світах.
Спи, мій королю з темного престолу,
Склади свій меч під шепіт старовин.
Нехай у снах не буде більше болю,
Лиш м’який морок древніх домовин.
Спи, мій коханий, поки світ згасає,
Поки свіча дотліє у руці.
Нехай нас ніч поволі заколише —
І зникне час у чорному вінці...
#poesie
𝑇ℎ𝑒 𝑓𝑜𝑟𝑔𝑜𝑡𝑡𝑒𝑛 𝑔ℎ𝑜𝑠𝑡 𝑜𝑓 ℎ𝑎𝑡𝑟𝑒𝑑.
Спи, мій лицарю, ніч над мурами впала,
І місяць сріблом креслить темний шлях.
У чорних вежах тиша задрімала,
І вітер гасне в древніх прапорах.
Спи, мій коханий, в мороці й камінні,
Де дзвони сплять у змовклих вежах.
Я стану тінню в кожному видінні,
Щоб сон твій не згубився у вітрах.
Спи — хай не кличуть ворони над браму,
Не будять пам’ять стомлених часів.
Я запалю одну мовчазну лампу
І сховаю твій спокій від богів.
Спи, поки ніч згортає чорні крила,
Поки зірки мовчать у висотах.
Я б стільки зим для тебе пережила,
Щоб сон твій не розтанув у світах.
Спи, мій королю з темного престолу,
Склади свій меч під шепіт старовин.
Нехай у снах не буде більше болю,
Лиш м’який морок древніх домовин.
Спи, мій коханий, поки світ згасає,
Поки свіча дотліє у руці.
Нехай нас ніч поволі заколише —
І зникне час у чорному вінці...
#poesie
𝑇ℎ𝑒 𝑓𝑜𝑟𝑔𝑜𝑡𝑡𝑒𝑛 𝑔ℎ𝑜𝑠𝑡 𝑜𝑓 ℎ𝑎𝑡𝑟𝑒𝑑.