Репост из: 𝑨𝑫𝑴𝑼 "𝑳𝒊𝒕𝑺𝒊𝒏𝒆𝒓𝒈𝒊𝒚𝒂"
Герою, якого не встигла зустріти
(у пам'ять братові Бондарчуку Дмитру Вікторовичу)
Ти став на захист рідної землі,
За Україну мужньо воював.
І до кінця, в пекельному вогні,
Свій військовий обов’язок тримав.
За мир і волю, за свою країну
Ти віддав найдорожче — власне життя.
І залишив нам пам’ять незгасиму,
Яку не зітруть роки й забуття.
Я не зустріла погляду твого,
Не чула голосу, не знала рук.
Не встигла тихо мовити: «Брате»,
Не мала змоги потиснути руку.
Мені так боляче, що не змогла
Тебе побачити хоча б єдиний раз.
Не знала, як звучить твоя розмова,
Не чула, як смієшся ти для нас.
Не встигла запитати про життя,
Не встигла просто поруч постояти.
І залишилось тільки відчуття —
Тебе уже ніколи не обняти.
Тобі — подяка, шана і любов
За мужність, за відвагу, за країну.
Ти віддав найдорожче — власну кров,
Щоб Україна вистояла вільною.
Спочивай спокійно, наш Герою,
Нехай земля вкриває тихим сном.
Ти назавжди залишишся з родиною —
У пам’яті, у серці, за столом.
Тобі — молитви, вдячність і тепло,
Тобі — наш біль, що житиме роками.
Хоч не судилось нам зустрітись за життя —
Ти назавжди залишишся між нами.
Ann Ruvi
29.09.2026
#ann_ruvi #поезія #тематичний_тиждень
(у пам'ять братові Бондарчуку Дмитру Вікторовичу)
Ти став на захист рідної землі,
За Україну мужньо воював.
І до кінця, в пекельному вогні,
Свій військовий обов’язок тримав.
За мир і волю, за свою країну
Ти віддав найдорожче — власне життя.
І залишив нам пам’ять незгасиму,
Яку не зітруть роки й забуття.
Я не зустріла погляду твого,
Не чула голосу, не знала рук.
Не встигла тихо мовити: «Брате»,
Не мала змоги потиснути руку.
Мені так боляче, що не змогла
Тебе побачити хоча б єдиний раз.
Не знала, як звучить твоя розмова,
Не чула, як смієшся ти для нас.
Не встигла запитати про життя,
Не встигла просто поруч постояти.
І залишилось тільки відчуття —
Тебе уже ніколи не обняти.
Тобі — подяка, шана і любов
За мужність, за відвагу, за країну.
Ти віддав найдорожче — власну кров,
Щоб Україна вистояла вільною.
Спочивай спокійно, наш Герою,
Нехай земля вкриває тихим сном.
Ти назавжди залишишся з родиною —
У пам’яті, у серці, за столом.
Тобі — молитви, вдячність і тепло,
Тобі — наш біль, що житиме роками.
Хоч не судилось нам зустрітись за життя —
Ти назавжди залишишся між нами.
Ann Ruvi
29.09.2026
#ann_ruvi #поезія #тематичний_тиждень