ᴘᴀʀᴀᴅɪsᴇ ʟᴏsᴛ.


Гео и язык канала: Россия, Русский
Категория: Другое


душі втраченого раю стали його клеймом, яке ніколи не зникне.
◾: 0.2
my account: @ndmxr

Связанные каналы  |  Похожие каналы

Гео и язык канала
Россия, Русский
Категория
Другое
Статистика
Фильтр публикаций


блін такий чувак миленький :)


але блін, це реально так


(просто згадала, ок)


мені нема кому про це сказати, але ##### 0# з вишнею на смак як квас з розбавленим вишневим соком


благаю, відключіть мені емоції. я вже не витримую


коти гріють мені душу так, як не здатен зігріти ніхто живий чи мертвий у цьому світі


обожнюю це відчуття після хорошої кінцівки


і не лише!)




а потім, звісно ж, послухати спокійну пісню. my baby’s got to go ідеально вписується


насправді я пиздець як люблю поридати над зворушливою історією кохання. сьогодні це пурпурові серця. дякую


заєбав блять шум


it was really good


сумую за артеком. реально сумую. табори в дитинстві — це, певно, одне з найкращих рішень моїх батьків для мене. це бля, такий вайб.
тоді ще не настільки всі були залежні від телефонів, 20-21 роки + ми були дітьми. 10-11 років. нам було начхати на чиїсь страхи чи дивні звички.
в таборах ти можеш показати себе зовсім іншому середовищу з абсолютно різних сторін. я досі памʼятаю багатьох з них, хоча пройшло вже купа часу. памʼятаю людей з табору 18 року і навіть до цього, коли я була ще зовсім крихіткою.


люблю веселі сни


так дивно розуміти, що ще трохи — і моє життя вже ніколи не буде колишнім. я буквально цьогоріч вирішую власну долю і, насправді, я не хочу цього робити.
вже через кілька місяців 11 клас, далі Новий рік, випускний, НМТ і вступ. але я не хочу цього. ні, я хочу вже випуститися зі школи, проте хочу зробити це тихо. без якихось фото, вечірок чи щось подібне. просто взяти і піти.


в однині й спокої живуть мої сузірʼя,
їх край не видно й на землі.
а як щодо дивакуватого створіння,
котрий живих усіх рахує дні?
він з дня до ночі дізнається долі
когось на гільйотину відправляє, іншим віддає щастя навесні.
у вирій їх разом з птахами відправляє,
аби знайти залишені скарби.


це наче натхнення художника його хуйовим досвідом. ти відчуваєш свій страх, але тебе захоплює думка про те, що цей страх зможе ворушити всією твоєю підсвідомістю у кращу сторону.
якесь безумство. у мене стокгольмський синдром щодо власних снів?


у тих снах наче ніколи не було мене справжної. можливо, дереалізація занадто прокралася в мій мозок, або ж — навпаки.
правда це чи ні, не взнаю я ніколи.
і, сука, я ненавиділа ці сни так само сильно, як і обожнювала.


та навіть, сука, цей канал в певний період життя був моїм сенсом. я не фенікс, і ніколи блять не воскресну з попелу. це не мій шлях.

Показано 20 последних публикаций.