Чому я поїхав з Польщі?🇵🇱
В кінці минулого місяця я поїхав з цієї країни після більш ніж 3-х років життя.
Про те, чому так сталось і куди переїхав - далі.
Почнемо з того, що особисто для себе я не бачив жодних перспектив знаходитись там і не бачив свого майбутнього.
Витрачати ще один рік на те, щоб «коптити» й так не найчистіше небо цієї країни я не бачив жодного сенсу.
ЄС - прекрасне місце, для робітників, але жахливе для підприємців.
Тут є скляні стелі вище яких тобі не дадуть стрибнути.
Я вже мовчу про технологічну відсталість, zero-risk менталітет, їх зверхність і податки, які летять просто в космос.
Тому мені як «варвару» зі східної Європи, який хоче жити своїм життям, створювати те, що вважає за потрібне, а не жити від зарплати до зарплати і платити іпотеку за 50 квадратів до артриту і перших ознак деменції, тут немає місця.
Причина через яку я поїхав
Вона одна.
І це - люди.
Не зміг я знайти спільної мови з 🇵🇱
В житті все насправді складається з людей: наші кохані, близькі, партнери, друзі, знайомі - то все люди, як би це очевидно не звучало.
І коли навколо тебе люди: закриті, ворожі і відсторонені, то бажання інтегруватись зникає швидше, ніж 0,2 “Сопліци” всередині алкаша десь на районі.
Чи буду я сумувати ?
За людьми, яких я тут зустрів і за містом - однозначно так.😢
Тут я зустрів багато людей, з якими я зійшовся.
Звісно це були іноземці, як і я.
Дякую друзі, я вдячний, що ви зʼявились в моєму житті. 🫂🥰
Вроцлав - найкраще з міст, де я колись жив.
За країною і суспільством звісно суму буде менше, але трохи все ж буде.
Польща мене багато чому навчила (якщо хочете можу пост окремий на цю тему зробити) і я буду точно до кінця життя вдячний їй за це.
І головний урок - мати почуття власної гідності і любові до себе і до свого.
Ці почуття і повага до себе не давали мені більше сил жити в цій країні.
Чому переїхав в Молдову?🇲🇩
Якщо коротко: люди, погода, ціни, атмосфера.
Я хотів вже рік як поїхати з ЄС, але лишатись в Європі (як частині світу)
Але за його межами насправді не так багато країн.
Всерйоз я міг розглядати тільки Албанію, Молдову і Грузію.
І як раз Молдову я розумів більше всього: клімат такий як в нас на півдні, де я прожив перші 25 років свого життя, суспільний уклад, який мені був зрозумілий.
Добрі і відкриті люди мене підкупили ще під час минулого візиту сюди.
І мабуть це найголовніше для мене зараз.
Бо ніякими публічними просторами, тротуарами, велодоріжками, чи ідеальними автобанами не можна замінити відношення людини, як до людини, а не функції.
З цінами тут все неоднозначніше, бо в цілому скрізь все дорожчає.
Але на 20-40% від польских цін точно дешевше.
Ще важливо розуміти, що ти отримаєш за ці гроші.
Якщо говорити про їжу, то це просто непорівнювані речі.
Бо я з першого дня тут радію, що помідори мають смак, персики пахнуть персиками, а виноград пахне виноградниками, сонцем, теплом і святом.
Квартиру яку я зняв зараз тут, в Польщі точно була б в 2 рази дорожчою.
Звісно щось є дешевше, щось дорожче, щось є, чого я в Польщі не міг адекватного знайти.
Рибу наприклад.🐠
Тому порівняння з цінами тут скоріше умовне і залежить від людини.
І в цілому я їхав за атмосферою дружелюбності, відкритості, теплоти і доброти.
Місці, де я почувався б більш спокійно і менш тривожно.
Я хотів знову жити серед різних людей і різних культур.
Бо я ріс і формувався в цьому.
Я зростав серед українців, росіян, білорусів, греків, євреїв, циган, вірмен, грузин, азербайджанців, болгар, молдован, румун, татар, гагаузів та інших народів, які я зараз і не згадаю. І всі ми знаходили спільну мову, вживались і росли разом, доповнюючи один одного.
Тому мені було дуже важко жити серед моноетнічної країни, якою є Польща.🇵🇱
Там твоя відмінність виглядає не як черговий інгридієнт в смачному і пахучому борщі, а скоріше як щось чужородне в їх флячках чи бігосі, яке має бути якнайшвидше викинуте геть 🗑️
Тому якщо є читачі з Кишинева🇲🇩, пишіть в особисті, вийдемо на каву (бо тут комʼюніті менше ніж в 🇵🇱)
Платіть за АІ АРІ в 2 рази менше !🧠| First Vibe Coding UA🇺🇦
В кінці минулого місяця я поїхав з цієї країни після більш ніж 3-х років життя.
Про те, чому так сталось і куди переїхав - далі.
Почнемо з того, що особисто для себе я не бачив жодних перспектив знаходитись там і не бачив свого майбутнього.
Витрачати ще один рік на те, щоб «коптити» й так не найчистіше небо цієї країни я не бачив жодного сенсу.
ЄС - прекрасне місце, для робітників, але жахливе для підприємців.
Тут є скляні стелі вище яких тобі не дадуть стрибнути.
Я вже мовчу про технологічну відсталість, zero-risk менталітет, їх зверхність і податки, які летять просто в космос.
Тому мені як «варвару» зі східної Європи, який хоче жити своїм життям, створювати те, що вважає за потрібне, а не жити від зарплати до зарплати і платити іпотеку за 50 квадратів до артриту і перших ознак деменції, тут немає місця.
Причина через яку я поїхав
Вона одна.
І це - люди.
Не зміг я знайти спільної мови з 🇵🇱
В житті все насправді складається з людей: наші кохані, близькі, партнери, друзі, знайомі - то все люди, як би це очевидно не звучало.
І коли навколо тебе люди: закриті, ворожі і відсторонені, то бажання інтегруватись зникає швидше, ніж 0,2 “Сопліци” всередині алкаша десь на районі.
Чи буду я сумувати ?
За людьми, яких я тут зустрів і за містом - однозначно так.😢
Тут я зустрів багато людей, з якими я зійшовся.
Звісно це були іноземці, як і я.
Дякую друзі, я вдячний, що ви зʼявились в моєму житті. 🫂🥰
Вроцлав - найкраще з міст, де я колись жив.
За країною і суспільством звісно суму буде менше, але трохи все ж буде.
Польща мене багато чому навчила (якщо хочете можу пост окремий на цю тему зробити) і я буду точно до кінця життя вдячний їй за це.
І головний урок - мати почуття власної гідності і любові до себе і до свого.
Ці почуття і повага до себе не давали мені більше сил жити в цій країні.
Чому переїхав в Молдову?🇲🇩
Якщо коротко: люди, погода, ціни, атмосфера.
Я хотів вже рік як поїхати з ЄС, але лишатись в Європі (як частині світу)
Але за його межами насправді не так багато країн.
Всерйоз я міг розглядати тільки Албанію, Молдову і Грузію.
І як раз Молдову я розумів більше всього: клімат такий як в нас на півдні, де я прожив перші 25 років свого життя, суспільний уклад, який мені був зрозумілий.
Добрі і відкриті люди мене підкупили ще під час минулого візиту сюди.
І мабуть це найголовніше для мене зараз.
Бо ніякими публічними просторами, тротуарами, велодоріжками, чи ідеальними автобанами не можна замінити відношення людини, як до людини, а не функції.
З цінами тут все неоднозначніше, бо в цілому скрізь все дорожчає.
Але на 20-40% від польских цін точно дешевше.
Ще важливо розуміти, що ти отримаєш за ці гроші.
Якщо говорити про їжу, то це просто непорівнювані речі.
Бо я з першого дня тут радію, що помідори мають смак, персики пахнуть персиками, а виноград пахне виноградниками, сонцем, теплом і святом.
Квартиру яку я зняв зараз тут, в Польщі точно була б в 2 рази дорожчою.
Звісно щось є дешевше, щось дорожче, щось є, чого я в Польщі не міг адекватного знайти.
Рибу наприклад.🐠
Тому порівняння з цінами тут скоріше умовне і залежить від людини.
І в цілому я їхав за атмосферою дружелюбності, відкритості, теплоти і доброти.
Місці, де я почувався б більш спокійно і менш тривожно.
Я хотів знову жити серед різних людей і різних культур.
Бо я ріс і формувався в цьому.
Я зростав серед українців, росіян, білорусів, греків, євреїв, циган, вірмен, грузин, азербайджанців, болгар, молдован, румун, татар, гагаузів та інших народів, які я зараз і не згадаю. І всі ми знаходили спільну мову, вживались і росли разом, доповнюючи один одного.
Тому мені було дуже важко жити серед моноетнічної країни, якою є Польща.🇵🇱
Там твоя відмінність виглядає не як черговий інгридієнт в смачному і пахучому борщі, а скоріше як щось чужородне в їх флячках чи бігосі, яке має бути якнайшвидше викинуте геть 🗑️
Тому якщо є читачі з Кишинева🇲🇩, пишіть в особисті, вийдемо на каву (бо тут комʼюніті менше ніж в 🇵🇱)
Платіть за АІ АРІ в 2 рази менше !🧠| First Vibe Coding UA🇺🇦