Я наголосив і Президенту Макрону, і Президенту Трампу: передусім ви побачите – Путін не хоче закінчення цієї війни. Тому його треба примусити. Примусити можна тільки, якщо Україна сильна. Сильна Україна перед будь-якою дипломатією – це сильна на полі бою. Це сильна армія, це пакети зброї тощо, це далекобійні системи, безумовно, і «атакамси», і «тауруси», і «сторм шедоу», і «скальпи». Все це нам дуже-дуже сильно потрібне. І так, виключно для ударів по військових цілях, ми це підкреслюємо.

Окрім цього, гарантії безпеки. Зараз ми не можемо бути в НАТО, але запрошення в НАТО може бути. І ось такі гарантії безпеки нам уже потрібні. І про це ми говорили. І саме так я формулюю нашу думку. Що стосується запрошення в НАТО, то про це складно сьогодні говорити з Президентом Трампом, бо він іще не в Білому домі, у нього немає всіх цих юридичних прав.

Я збираюсь подзвонити найближчим часом Президенту Байдену, якщо в нього буде така можливість поговорити зі мною, і підняти саме питання щодо запрошення в НАТО. Бо він зараз є чинним Президентом США, і від його позиції багато що залежить. І немає сенсу обговорювати з Президентом Трампом те, що сьогодні, поки ще він не в Білому домі, від нього не залежить.

Також я хочу подякувати США і Байдену, двопартійній підтримці за нещодавній пакет. Він дуже серйозний. Пакет майже на мільярд доларів – це серйозна підтримка. Для нас це дуже важливо.

Якщо буде пауза, поки України немає в НАТО, і навіть якби в нас було запрошення, а ми не були б у НАТО, і буде пауза, то хто нам гарантує якусь безпеку? Ми можемо подумати й попрацювати над позицією Емманюеля. Він пропонував, щоб якась частина військ тієї чи іншої країни була присутня на території України, які б гарантували нам безпеку, поки Україна не в НАТО. Але ми повинні мати до цього чітке розуміння, коли Україна буде в ЄС і коли Україна буде в НАТО. Розуміючи наше майбутнє, це були б дуже дієві гарантії.