В Україні узаконили трансплантацію органів
Верховна Рада України ухвалила закон «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині».
За це рішення проголосувало 255 народних депутатів України.
Законом визначено, що кожна повнолітня дієздатна особа має право надати письмову згоду або незгоду на вилучення анатомічних матеріалів з її тіла для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після визначення її стану як незворотна смерть (смерть мозку або біологічна смерть).
Згода чи незгода вносяться до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації. Відповідно до закону, у разі, якщо померла особа не висловила за життя своєї згоди або незгоди на посмертне донорство, то згода на вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації запитується у другого з подружжя або у одного з близьких родичів цієї особи (діти, батьки, рідні брати та сестри), який є доступним для запитання такої згоди та письмового засвідчення її надання.
В законі визначається, що трансплантація здійснюється на таких принципах: добровільності; анонімності; безоплатності; дотримання черговості (крім родинного та перехресного донорства).
Даний законопроект спрямований захистити права донора та реципієнта на однаково високих рівнях. В його основу покладено європейський принцип незгоди. Отже, кожна особа має виважено прийняти рішення стосовно можливості стати донором після своєї смерті.
Верховна Рада України ухвалила закон «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині».
За це рішення проголосувало 255 народних депутатів України.
Законом визначено, що кожна повнолітня дієздатна особа має право надати письмову згоду або незгоду на вилучення анатомічних матеріалів з її тіла для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після визначення її стану як незворотна смерть (смерть мозку або біологічна смерть).
Згода чи незгода вносяться до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації. Відповідно до закону, у разі, якщо померла особа не висловила за життя своєї згоди або незгоди на посмертне донорство, то згода на вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації запитується у другого з подружжя або у одного з близьких родичів цієї особи (діти, батьки, рідні брати та сестри), який є доступним для запитання такої згоди та письмового засвідчення її надання.
В законі визначається, що трансплантація здійснюється на таких принципах: добровільності; анонімності; безоплатності; дотримання черговості (крім родинного та перехресного донорства).
Даний законопроект спрямований захистити права донора та реципієнта на однаково високих рівнях. В його основу покладено європейський принцип незгоди. Отже, кожна особа має виважено прийняти рішення стосовно можливості стати донором після своєї смерті.