Масивний антарктичний льодовик
, який може підняти глобальний рівень моря до 60 см, якщо розтане, тане набагато швидше, ніж вважалося раніше.
Нове дослідження було опубліковано в понеділок у журналі Proceedings of the National Academy of Sciences. Автори працюють в Каліфорнійському університеті в Ірвайні, Лабораторії реактивного руху NASA при Каліфорнійському технологічному інституті, Університеті Ватерлоо в Канаді та фінській компанії ICEYE, яка надала супутникові знімки (одним з супутників цієї компанії володіє і Україна).
Як йдеться у дослідженні,
льодовик Твейтс, найширший у світі, коливається вгору та вниз під час щоденних припливів. Коли вона піднімається вгору, тепла морська вода піднімається під лід далі, ніж вважали вчені, - до 6 кілометрів, згідно з супутниковими даними. Вчені виявили, що це може значно збільшити площу, на якій тане льодовик.
Танення Твейтса, відомого в народі як “льодовик судного дня”, означає, що теплий океан може поглинути льодовик Західної Антарктики, що призведе до глобального підвищення рівня моря.
“Вода здатна проникати під лід на набагато більші відстані, ніж ми думали”, — сказав Ерік Ріньйо, вчений з Каліфорнійського університету в Ірвайні та Лабораторії реактивного руху NASA, який керував дослідженнями. “Приплив ніби посилає ударну хвилю під льодовиком, і ми бачимо, як вода рухається на кілометри під ним”.
Дослідницька група Ріньйо раніше задокументувала такі значні приливні хвилі морської води під льодовиком Петерманн, одному з найбільших льодовиків Гренландії. Але порівняно з Твейтсом Петерманн виглядає маленьким. Ширина льодовика Твейтс в місці, де він виходить до океану, становить 130 км, у порівнянні з приблизно 16 км у льодовика Петерманна.
Твейтс зараз причеплений до дна океану двома океанськими хребтами під льодовиком. Але коли приплив піднімає льодовик, нові дослідження показали, що морська вода надходить над або навколо одного з них. Якби Твейтс від’єднався від обох хребтів, це дозволило б теплій океанській воді потрапити в область, де морське дно опускається вниз у дуже глибокі регіони в напрямку до центру Західної Антарктиди.
Нове дослідження “підтверджує, що відбувається процес підштовхування води під льодовик. Це спостерігали за допомогою кількох інших методів, але ніколи не з такою динамічною роздільною здатністю”, — сказала Брітні Шмідт, науковець з Корнельського університету, яка вивчала підводний і підлідний регіон льодовика за допомогою підводного робота під назвою Icefin.
Декілька інших науковців
прокоментували, що нове дослідження викликає занепокоєння, але залишається невідомим, як швидко Твейтс розтане.
“Ці нові спостереження справді виняткові”, — сказав Матьє Морлігхем, експерт з Дартмутського коледжу, який використовує моделювання льодовикового покриву для вивчення майбутнього Твейтса та інших льодовиків.
Але він сказав, що наведена модель, не може надати абсолютно точні дані за допомогою інформації лише від проведених досліджень. Потрібно більше даних.
“Ми не знаємо, як швидко від океанської води тане лід”, — сказав Морлігем. “Процес може бути як повільним, так і швидким і сягати понад десять метрів на рік чи більше”.
Джон Андерсон, геолог з Університету Райса, який також вивчав льодовик, сказав, що умови на лінії, де льодовик знаходиться на морському дні та піддається впливу океану, “чутливі навіть до незначних коливань, спричинених припливами”.
Дослідження руху льодовиків з далекого минулого показують, що ці зміни можуть відбуватися швидко, сказав він. Але для точного знання того, як швидко тепла вода спричинить танення, потрібне детальне картографування морського дна, а це зробити складно в такому віддаленому місці.
Танення льоду відбувається тому, що проникаюча морська вода на кілька градусів тепліша за точку замерзання льоду на тій глибині і тиску, де льодовик Твейтс лежить на морському дні. Поки що під нього надходять лише тонкі шари води, але Ріньйо вважає, що це вже може завдати великої шкоди.
“Це дуже тонкий шар води, але він надходить з океану, він теплий та солоний і йде на великій швидкості”, — сказав він.
