Глибоке порушення самооцінки, почуття власної цінності та здатності зберігати стійке відчуття себе у стосунках з іншими людьми. Нарцисична травма.
Вона може сформуватися внаслідок раннього досвіду, пов’язаного з:
переживанням хронічного сорому;
емоційним зневаженням;
любов’ю, яку отримували лише після виконання певних умов;
приниженням;
стосунками, в яких власне «Я» доводилося постійно адаптувати під оточення, яке не мало чітких меж, вимог та критеріїв оцінки.
⚠️ Важливо: нарцисична травма не є синонімом нарцисичного розладу особистості. Вона може бути присутньою у людей без НРЛ.
До психотерапевта такі клієнти можуть звертатися з різними запитами та скаргами.
Найпоширеніші з них:
неможливість почуватися стабільно.
Стабільно достатньо гарною людиною, стабільно достатньо гарним партнером, стабільно достатньо гарним фахівцем. Досить цінним і хорошим, і знати, що ставлення друзів та близьких не зміниться, якщо раптом людина не зможе зробити щось понад свої можливості або не вгадає їхні бажання, або раптом припуститься помилки.
🎯 Порушення почуття власної цінності буде основною метою роботи психотерапевта — шукати точку втрати або зниження самооцінки.
🔎 Як дізнатися, що це саме та травма?
Клієнти скаржаться на:
відчуття «зі мною щось не так», навіть при зовнішніх досягненнях я не можу нічого собі приписати й порадіти.
залежність самооцінки від схвалення та визнання. Якщо визнання є — фух, усе добре, але лише до моменту нових сумнівів. Якщо немає — тривога стає нестерпною.
болісну чутливість до критики. Сильний сором не дає можливості поглянути на свою поведінку ширше та поставитися до своїх помилок як до досвіду.
труднощі з прийняттям компліментів та успіху.
Адже все «просто випадково вийшло», і ваш клієнт точно нічого особливого для цього не зробив. А ще у нього в запасі буде кілька інших людей як приклад ідеального успіху. 🙃
відчуття себе недостатньо гарним, особливим або гідним кохання. Ця особливість спричиняє великий біль. Фантазії про ревнощі, зради та відштовхування партнера мають своє коріння в досвіді раннього відторгнення, про яке клієнт може не відразу почати говорити, адже така форма стосунків — зневага — була звичною нормою.
постійне порівняння себе з іншими. У спробі нарешті зрозуміти й пояснити собі, ЩО ж я можу/повинен зробити, щоб мені стало легше/мене любили/я заробив більше грошей. Питання формулюється так: «Що зі мною не так?», що заздалегідь є входом у минулий травматичний досвід, де відрізнятися й бути собою було неможливо.
💬 Саме тому в роботі з нарцисичною травмою важливо досліджувати не лише те, як клієнт оцінює себе, а й те, як він сприймає себе у стосунках з іншими.
Де втрачається самоцінність?
Що відбувається з людиною, коли вона помиляється, не отримує визнання або стикається з відторгненням?
І чи можливо поступово сформувати досвід, у якому власна цінність не залежить виключно від зовнішньої оцінки?
❤️ Психотерапія може стати простором, де клієнт познайомиться зі своїм справжнім «я»
Анна Герасименко
Вона може сформуватися внаслідок раннього досвіду, пов’язаного з:
переживанням хронічного сорому;
емоційним зневаженням;
любов’ю, яку отримували лише після виконання певних умов;
приниженням;
стосунками, в яких власне «Я» доводилося постійно адаптувати під оточення, яке не мало чітких меж, вимог та критеріїв оцінки.
⚠️ Важливо: нарцисична травма не є синонімом нарцисичного розладу особистості. Вона може бути присутньою у людей без НРЛ.
До психотерапевта такі клієнти можуть звертатися з різними запитами та скаргами.
Найпоширеніші з них:
неможливість почуватися стабільно.
Стабільно достатньо гарною людиною, стабільно достатньо гарним партнером, стабільно достатньо гарним фахівцем. Досить цінним і хорошим, і знати, що ставлення друзів та близьких не зміниться, якщо раптом людина не зможе зробити щось понад свої можливості або не вгадає їхні бажання, або раптом припуститься помилки.
🎯 Порушення почуття власної цінності буде основною метою роботи психотерапевта — шукати точку втрати або зниження самооцінки.
🔎 Як дізнатися, що це саме та травма?
Клієнти скаржаться на:
відчуття «зі мною щось не так», навіть при зовнішніх досягненнях я не можу нічого собі приписати й порадіти.
залежність самооцінки від схвалення та визнання. Якщо визнання є — фух, усе добре, але лише до моменту нових сумнівів. Якщо немає — тривога стає нестерпною.
болісну чутливість до критики. Сильний сором не дає можливості поглянути на свою поведінку ширше та поставитися до своїх помилок як до досвіду.
труднощі з прийняттям компліментів та успіху.
Адже все «просто випадково вийшло», і ваш клієнт точно нічого особливого для цього не зробив. А ще у нього в запасі буде кілька інших людей як приклад ідеального успіху. 🙃
відчуття себе недостатньо гарним, особливим або гідним кохання. Ця особливість спричиняє великий біль. Фантазії про ревнощі, зради та відштовхування партнера мають своє коріння в досвіді раннього відторгнення, про яке клієнт може не відразу почати говорити, адже така форма стосунків — зневага — була звичною нормою.
постійне порівняння себе з іншими. У спробі нарешті зрозуміти й пояснити собі, ЩО ж я можу/повинен зробити, щоб мені стало легше/мене любили/я заробив більше грошей. Питання формулюється так: «Що зі мною не так?», що заздалегідь є входом у минулий травматичний досвід, де відрізнятися й бути собою було неможливо.
💬 Саме тому в роботі з нарцисичною травмою важливо досліджувати не лише те, як клієнт оцінює себе, а й те, як він сприймає себе у стосунках з іншими.
Де втрачається самоцінність?
Що відбувається з людиною, коли вона помиляється, не отримує визнання або стикається з відторгненням?
І чи можливо поступово сформувати досвід, у якому власна цінність не залежить виключно від зовнішньої оцінки?
❤️ Психотерапія може стати простором, де клієнт познайомиться зі своїм справжнім «я»
Анна Герасименко