Молодіжна спілка "ОДИГІТРІЯ"

До дня пам’яті слов’янобóлгарських (от києво-московських книг речéнних, яко словéнських) просвітителів Меѳодія і Кирила, волів би поділитися Молитвою перед приготуванням просфор, яка походить із древнього містечка Кнежà (сучасна Сливенська область Болгарії), де християнські поселення були відомі ще від часів Першої Болгарської держави (VII-X ст.) — якраз на цей період і припадає місія святих братів та їхніх учнів 📚

P.S.: за надання молитви (оригінал – болгарською мовою, а мій лише києво-ізводний переклад) пом’яніть у своїх благаннях до Бога Його рабу Стоя́нку — поважна пані, яка вже не один рік займається проскуроділáнієм 🌾

Користуючись рідною мовою, ми рідко замислюємося про її походження та особливості формування. Ось декілька фактів:

🌿Слов’янські мови за часів Кирила і Мефодія

Спробуйте сьогодні без підготовки розібратися у сербській мові. Швидше за все, якісь загальні сенси ви зрозумієте, але нормально говорити не вдасться. А ось наприкінці першого тисячоліття ситуація була зовсім іншою. Усі слов’яни, наприклад від Праги до Києва, розуміли один одного, незважаючи на різницю діалектів.

🌿Формування перекладу Священного Писання

Святі брати Кирило та Мефодій справді сформували першу слов’янську писемність. Для цього вони вивчили, якими звуками користувалися слов’яни та вигадали відповідні їм графічні символи. То була глаголиця, в якій значення літер максимально відповідало фонетичному звучанню мови. Однак, як єдиний слов’янський алфавіт глаголиця проіснувала не більше третини століття, і згодом була замінена простішою кирилицею.

🌿Хто створив кирилицю?

Незважаючи на те, що наш сучасний алфавіт названий на ім’я молодшого зі рівноапостольних братів, вигадали його, швидше за все, його учні, серед яких особливо виділяється святитель Климент Охридський, який був за походженням слов’янином. Саме він є ключовою фігурою у формуванні кирилиці. Сьогодні у Києво-Печерській лаврі навпроти входу в Дальні печери святителю Клименту встановлено пам’ятник.

🌿Давньоруська і старослов’янська мови – це не одне й те саме

Створена рівноапостольними братами та їхніми учнями мова називається старослов’янською, яку не можна плутати з давньоруською. Вони споріднені, але все ж таки різні. Давньоруська – була мовою розмовною, тоді як старослов’янська – письмовою. За князя Ярослава Мудрого в XI столітті створюються перші книги, написані старослов’янською мовою. Приблизно з цього періоду вчені називають мову не старо-, а церковнослов’янською.

У Ніжині урочисто відзначили престольне свято головного храму єпархії - древнього Миколаївського собору

22 травня 2024 року, у день свята перенесення мощей святителя і чудотворця Миколая, архієпископа Мир Лікійських, головний кафедральний храм Ніжинської єпархії - Свято-Миколаївський собор відзначив престольне свято.

У цей день урочисту Божественну літургію очолив керуючий правлячий архієрей - митрополит Ніжинський і Прилуцький Климент.

Архіпастирю співслужили секретар єпархіального управління протоієрей Валерій Дашко, благочинний храмів 1-го Ніжинського церковного округу протоієрей Михаїл Борканин, священство собору та міста Ніжина.
Дияконський чин очолив архідиякон Андрій Лотанюк.

Разом із вірянами у цей день молились монахині Свято-Введенського ніжинського жіночого монастиря на чолі із настоятелькою ігуменею Антонією.

За Літургією Владика виголосив проповідь та розповів численним богомольцям про дивовижну допомогу святителя Миколая у перші місяці повномасштабної війни.

Духовенство та віряни піднесли молитву за загиблих у боротьбі за Україну героїв Ніжинщини.

Наприкінці служби було звершено молебень перед чудотворним образом святителя Миколая та святковий хресний хід навколо собору, під час якого священнослужителі прочитали Євангельські уривки та окропили людей святою водою.

Увечері напередодні свята архієреї, священники та віряни звершили у соборі святкове Всенічне бдіння з читанням акафиста святителю і чудотворцю Миколаю.

Пресслужба Ніжинської єпархії УПЦ