До мене нарешті дійшло, що люди, напевно, які мене знають тільки по текстам, можуть думати, що мені гірше, ніж насправді є. Думаю, що це не про драматизацію, а про те, що внутрішній голос в голові звучить інакше. Тобто ну, я така сама по собі.

Цікавий факт від людьми з 5+ діагнозами (на які можна забити хуй): я не п'ю таблетки майже два роки, дуже епізодично протитривожні. І нічого не змінилося, не стало не гірше, не стало краще (хіба не витрачаю гроші). Як мені це вдалося? Я просто забила хуй.